Чи є шанс у позову Литви проти Білорусі до суду ООН?

Міграційна криза стала серйозним викликом для національної безпеки Литви і призвела до значних фінансових витрат. Тож уряд країни подав позов проти Білорусі до Міжнародного суду ООН у Гаазі. Литва хоче, щоб суд визнав порушення міжнародного права, зобов'язав Білорусь виплатити компенсацію і дати гарантії, що дії режиму білоруського правителя Олександра Лукашенка не повторяться.

Чого Литва домагається через суд ООН?

Вільнюс звинувачує режим Лукашенка в організації міграційної кризи, яка порушує норми міжнародного права. "Із 2021 року Литва стикається з безпрецедентним зростанням потоку нелегальних мігрантів із Білорусі, - зазначено в заяві МЗС. - Докази, зібрані литовськими відомствами, підтверджують пряму причетність білоруського режиму до організації потоків мігрантів".

Від початку міграційної кризи литовські прикордонники запобігли 23,6 тисячі випадків нелегального проникнення іноземців до країни з Білорусі. У литовському позові уточнюється, що білоруські державні організації збільшили кількість рейсів із країн Близького Сходу, а також організували видачу віз і розміщення новоприбулих. Далі білоруські силовики супроводжували мігрантів до кордону і змушували їх перетинати його нелегально, часто в умовах, що загрожують життю. "Ми передаємо цю справу до Міжнародного суду, щоб надіслати чіткий сигнал: жодна держава не може використовувати вразливих людей як політичних пішаків без наслідків згідно з міжнародним правом", - заявив міністр юстиції Литви Рімантас Мокус.

Литовські прикордонники неодноразово зверталися до білоруських із проханням про співпрацю, однак ті відмовилися взаємодіяти. "Ми розглядаємо ці дії як навмисну спробу білоруського режиму використати міграцію як засіб політичного тиску на Литву та ЄС - у відповідь на підтримку білоруських демократичних сил і санкції", - зазначають у литовському МЗС.

Читайте також: "Білоруський маршрут": як мігранти з Іраку через Мінськ потрапляють до ЄС

Вільнюс вимагає від суду, зокрема, компенсувати збитки, завдані діями Білорусі. Гібридна атака призвела до значних фінансових, інституційних та операційних проблем, зазначають у литовському мін'юсті. У відомстві оцінили збитки у 200 мільйонів євро. Але остаточна сума може зрости, адже тільки будівництво стіни на кордоні з Білоруссю оцінюють у понад 150 мільйонів євро. Також Литва хоче отримати гарантії, що дії режиму Лукашенка, які суперечать міжнародному праву, не повторяться.

"Репутацію Литви має бути захищено, а білоруський режим має бути притягнуто до відповідальності, - підкреслив міністр юстиції Литви. - Такі правові дії не тільки усувають безпосередню шкоду, а й допомагають встановити важливі тлумачення міжнародного права, які слугують загальним інтересам світової спільноти, утримуючи Білорусь та інші держави від подібних порушень у майбутньому".

Чи може суд ООН покарати Лукашенка?

Литовська сторона апелює до протоколу проти незаконного ввезення мігрантів, який доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності. Відповідно до цього документа, Литва і Білорусь взяли на себе зобов'язання співпрацювати в боротьбі з незаконним ввезенням мігрантів. Однак Білорусь, на думку Литви, не виконує своїх зобов'язань. Йдеться як про прикордонний контроль, так і про обмін інформацією. "Білорусь не просто не виконує зобов'язань щодо припинення незаконних потоків мігрантів, держава на регулярній основі організовує цей процес, використовує людей як інструмент тиску на сусідню державу", - уточнює юристка з міжнародного права Катерина Дейкало.

Хоча процес може розтягнутися на кілька років, у Литви, на думку експертки, досить високі шанси на перемогу, оскільки її позиція підкріплюється численними фактами незаконного перетину кордону. У позовній заяві, наприклад, є скріншоти з камер відеоспостереження на кордоні Литви та Білорусі.

Що стосується можливого покарання, то юристка підкреслює, що в даному випадку йдеться про розгляд між державами, тому ні Лукашенка, ні його підлеглих, причетних до організації міграційної кризи, не можуть притягнути до індивідуальної відповідальності.

Литва насамперед вимагає визнати факт порушення міжнародного права. "Це питання іміджу, - пояснює Дейкало. - Таке рішення вписується у кредитну історію держави назавжди. Можна багато говорити про те, що Лукашенку все одно, але його режим не вічний. Колись прийде, я сподіваюся, демократичний уряд, і це буде певним сигналом: більше не треба так робити, не потрібно ганьбитися".

Тим часом міністерство закордонних справ Польщі вивчає пропозицію Литви приєднатися до позову проти Білорусі.

Ще одна справа Литви проти режиму Лукашенка

Це не перша спроба Литви притягнути до відповідальності білоруську владу. Торік Вільнюс звернувся до Міжнародного кримінального суду ООН (МКС) з проханням почати розслідування злочинів проти людяності, скоєних режимом Лукашенка. Йдеться зокрема про видворення незгодних з режимом громадян і переслідування їх навіть за кордоном. 

Управління прокурора МКС проводить попередню експертизу у зв'язку зі зверненням Литви. Катерина Дейкало припускає, що протягом поточного року можна очікувати рішення за запитом Литви - чи розпочинатиме МКС розслідування у справі проти Лукашенка та інших топчиновників Білорусі. Про видачу ордерів на їхній арешт може йти мова тільки в разі позитивної відповіді на це питання.