"Це неможливо". Кримські татари про територіальні поступки

"Мирний план" президента США Дональда Трампа, за даними низки західних ЗМІ, передбачає визнання "де-юре" контролю Росії над Кримом. DW поспілкувалась з представниками кримських татар, корінного народу півострова, про те, що вони думають про визнання Криму російським.

Місцева мешканка: "Наші люди боротимуться за право жити на власній землі"

"Нам відомо, що таке Росія. Це правонаступниця Радянського Союзу, який депортував мою маму та бабусю, - на умовах анонімності говорить DW місцева мешканка. - Ми повернулися на батьківщину через півстоліття. Ми не виїдемо, будемо тут зустрічати Україну".

"Наші люди боролись за право жити на власній землі. Тому, як би не склалась політична ситуація, ця боротьба триватиме", - в інтервʼю DW каже інша місцева мешканка, яка також побажала залишитися анонімною. Вона нагадує, що репресії щодо корінного народу почалися з анексії Криму царською Росією. Згодом, у 1944-му, радянська влада депортувала кримських татар із півострова. Ті, хто повернулись додому в 1990-х, знову стикнулись із російською окупацією у 2014 році. Як наслідок, чимало кримських татар зазнали переслідувань, зокрема через проукраїнську позицію, та були змушені залишити півострів.

Тоді, за словами жінки, кримські татари були розчаровані тим, що українська влада не боролась за "збереження півострова у складі України". "Сьогодні в Україні щодня гинуть люди, -  продовжує співрозмовниця. - Політичне рішення, яке дозволить це зупинити, у будь-якому разі буде сприйняте з полегшенням. Але з іншого боку, багато хто вважає, що жертви, на які пішла Україна для захисту своєї незалежності і державності, будуть марними, якщо Україна визнає ці території російськими".

На думку кримської татарки, мирна угода, яка наразі обговорюється, легітимізує територіальні поступки: "Якщо сторони погодяться, що РФ залишиться на території, яку встигла окупувати, то додому повернеться якась частина людей. Але де гарантія, що протягом наступних п'яти років у нас не з'явиться така ж кількість політичних в'язнів? Бо російське законодавство буде продовжувати діяти на окупованих територіях".

Колишній політв'язень: "Ми розраховували на США як оплот демократії"

"Звичайно, це викликає негативну реакцію і розуму, і серця, - в інтервʼю DW коментує дискусію щодо територіальних поступок Наріман Джелял, перший заступник голови Меджлісу і колишній політв'язень. - Усі ці роки окупації Криму і російської агресії ми розраховували на США, які в уяві більшості українців і окремих мешканців Криму завжди сприймалися як країна-лідер щодо захисту прав людини і оплот демократії. І тут ми бачимо такий розворот, такий комерційний прагматизм".

Джелял звертає увагу на важливість принципової позиції української влади, яка відмовляється визнавати Крим російським. "Коли Україна фактично мало що може зробити для місцевих мешканців, такі символічні речі, як заяви про невизнання анексії Криму і наміри його повернути, є тою головною ниточкою, яка зв'язує наших людей в окупованому Криму з вільною територією, - каже колишній політвʼязень. - А погодитися з пропозицією, яку зараз намагаються озвучити представники Трампа, значить розірвати цей зв'язок".

На думку Джеляла, перш ніж говорити про умови завершення війни, треба домогтися припинення вогню на лінії фронту. "Я навіть допускаю, що окуповані території вийдуть з-під окупації Росії та на певний час перейдуть під багатосторонній контроль, наприклад, миротворців. Задля поетапного повернення цих територій, - розмірковує Джелял. - Тобто Росія може відступати від своїх намірів поступово. А ми можемо на це погодитись, якщо в кінці цього процесу бачимо повернення наших територій під владу України".

Біженець: "Європа має обʼєднатися для протистояння"

"Наша людина ніколи не повірить імперії", - маючи на увазі кримських татар, стверджує Сейдамет Мустафаєв, біженець із Криму, який він називає "півостровом страху". "Я в принципі не бачу мирної угоди з Путіним, - в інтерв'ю DW каже чоловік. - Я завжди був пацифістом. Я би хотів жити у мирі, і я вмію у ньому жити. Але зараз я не розумію, яким чином можна домовлятися з цією людиною, коли він своєю кінцевою метою бачить знищення української ідентичності".

Мустафаєв хоче, аби російсько-українська війна завершилася звільненням Криму - адже вона розпочалася саме з окупації півострова, пояснює він. Натомість укладення мирної угоди, яка передбачає територіальні поступки, неминуче призведе до світової війни, вважає Мустафаєв. "Друга світова закінчилася наявністю ядерної зброї. Якщо нова війна почнеться з ядерної зброї, то мільйонами жертв не обійдеться. Це будуть мільярди", - додає кримський татарин.

Аби цього уникнути, Європа має обʼєднатися навколо військової допомоги України та посилити санкції щодо Росії, переконаний Мустафаєв.

Військовий: "Я не за це воюю"

Кримські татари серед українських військовослужбовців, із якими поговорила DW, вважають, що умови, на яких завершиться війна, більшою мірою залежать від України. "Україна ніколи не погодиться на визнання окупованих територій російськими. Якщо ми збережемо державу, це просто неможливо", - вважає військовий однієї з бригад ЗСУ, який побажав залишитися анонімним. "У мене немає національної держави і національної автономії. Навіть те, що могло бути державною автономією, окуповане, - каже він. - І мене надихає приклад українців, бо вони змогли за таких умовах створити і зберегти свою державу. Мені би хотілось мати свою національно державу або автономію. Звісно, в кордонах Криму і в складі України".

На думку військового, звільнення окупованих територій дипломатичним шляхом є неможливим, а для військового шляху Україні бракує потужностей. "Ми не встигли їх збудувати і не встигли отримати нормальні гарантії безпеки. Тож жоден із цих сценаріїв неможливий", - підсумовує він.

Колишній військовополонений, із яким на умовах анонімності поговорила DW, посилається на заяву Меджлісу - представницького органу кримських татар. "Як представник свого народу я повністю розділяю думку щодо неприпустимості визнання Криму російським. Бо є Статут ООН, є Гельсінський акт, є Декларація ООН про права корінних народів. Є Конституція України - основний закон, у якому прописано, що входить до складу України", - аргументував він. 

Інший військовий, із позивним "Татарин", вважає, що ніхто не може схилити Україну до територіальних поступок. "В Україні зараз є армія. Армія, яка у 2022 році зупинила російську армію і розвалила її потенціал. Українська армія зараз воює не лише завдяки американській зброї, а й власною зброєю", - аргументує військовий. Він переконаний, що визнання російської анексії Криму створить небезпечний прецедент, коли територіальні претензії вирішують військовою силою, що може спричинити низку збройних конфліктів по всьому світу.

"Поки що нам пропонують віддати наші території, віддати наші ресурси, віддати наші можливості на нормальне життя. А що нам пропонують натомість? Нічого, - продовжує "Татарин". - Нам не пропонують нічого, заради чого ми могли б втратити територію. Можна поступитися чим завгодно, але ні в якому разі не можна поступатися своєю землею. Я не за це воюю".

Депутатка: "Угода не означає відмову від принципів"

Суверенітет, територіальна цілісність і права українців в окупації не можуть бути предметом торгу, погоджується Таміла Ташева, народна депутатка і постійна представниця президента України в Автономній Республіці Крим у 2022-2024 роках. "Визнання Криму російським означало б не лише відмову від території, а й заперечення досвіду переслідувань, арештів, депортацій, які пережили українці та кримські татари на півострові", - в коментарі DW каже Ташева.

На її думку, справедлива мирна угода має ґрунтуватися на міжнародному праві, водночас реалістична угода не означає відмову від принципів, а лише допускає поетапність процесу. "Саме тому ми пропонуємо інструменти - від санкційного тиску до дипломатичних, які дозволяють зберігати тему Криму в центрі міжнародної уваги, - додає Ташева. - Ми готові до діалогу, до пошуку рішень. Але не шляхом визнання окупації як норми".