Бундестаг дозволив величезний держборг. Як це було

Засідання Бундестагу 18 березня, швидше за все, увійде в історію як найбільш суперечливе і неоднозначне за весь час існування повоєнного німецького парламентаризму. З двох причин. Через позамежні борги, які депутати тепер дозволили брати наступному уряду Німеччини. Та через саму процедуру голосування, проведену попереднім складом Бундестагу, а не новим, обраним на парламентських виборах 23 лютого.

Головна інтрига перед цим засіданням Бундестагу полягала у тому, чи вистачить голосів для кваліфікованої більшості у дві третини, необхідної для зміни Конституції ФРН. А зміна Основного закону, своєю чергою, була потрібна для того, щоб у Німеччини з'явилася можливість мати фактично відкритий рахунок для Бундесверу і витрачати сотні мільярдів євро на модернізацію інфраструктури.

Усе за законом, але з політичним присмаком 

За підсумками дострокових виборів, які відбулися у лютому, у Бундестазі наступного, 21-го скликання, склалася така розстановка сил, за якої у двох партій - ультраправої "Альтернативи для Німеччини" (АдН) і посткомуністичної Лівої партії - виявилося загалом більше третини депутатських мандатів, що дозволяє їм блокувати різні спроби змінити конституцію.

Саме тому консерватори з блоку ХДС/ХСС і соціал-демократи з СДПН, які зараз перебувають у переговорному процесі про формування нового коаліційного уряду, і вирішили скликати на позачергове засідання ще попередній склад Бундестагу, щоб реформувати закладене в Основний закон країни так зване "боргове гальмо", скасувавши його на військові видатки, та створити позабюджетний спецфонд у розмірі 500 мільярдів євро на модернізацію німецької інфраструктури.

З правового погляду, такий метод припустимий. Конституційний суд ФРН, розглядаючи термінове звернення АдН, підтвердив, що до установчого засідання новообраного Бундестагу 25 березня уся повнота законодавчої влади належить депутатам його попереднього складу.

Й історичний прецедент на такий випадок є: через три тижні після виборів у 1998 році, за підсумками яких влада в Німеччині тоді перейшла від консерваторів до соціал-демократів, але ще до установчого засідання нового Бундестагу був скликаний колишній, який і ухвалив дуже важливе рішення про першу в історії участь Бундесверу у військовій операції НАТО в Косові.

Неочікуваний подарунок "Зеленим" 

Щоправда, для ухвалення того рішення була потрібна проста більшість, а цього разу - кваліфікована, яку соціал-демократи з консерваторами і в попередньому складі Бундестагу не мають. Тож до справи довелося залучати "Зелених", які були (і формально ще залишаються) учасниками "світлофорного" уряду канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz), що розпався в листопаді минулого року.

На виборах 23 лютого німецькі виборці не підтримали "Зелених", але завдяки своїй незамінності для реалізації парламентського плану консерваторів та соціал-демократів їм вдалося на переговорах з ними виторгувати такі поступки, про які вони і мріяти не могли, коли були одною з правлячих партій. Так, на вимогу "Зелених" 100 мільярдів з інвестиційного спецфонду у розмірі 500 мільярдів виділяються виключно на проєкти захисту клімату, а в текст Основного закону ФРН вноситься пункт про зобов'язання Німеччини досягти кліматичної нейтральності не пізніше, ніж до 2045 року.

Голосування без сюрпризів 

Консерватори, соціал-демократи та "Зелені" мають у Бундестазі 20 скликання впевнену перевагу - на три десятки понад необхідну для зміни Конституції більшість у дві третини мандатів. Здавалося б, надійна справа. Проте впевненості у успішному результаті не було.

По-перше, у всіх трьох фракціях були депутати, які виступали проти надмірного нарощування військових видатків та державної заборгованості. По-друге, майже 200 парламентарів цих трьох фракцій з тих чи інших причин втратили свої мандати - після виходу на заслужений відпочинок або не отримавши достатньої кількості голосів виборців.

Вважалося, що перші могли вже роз'їхатися до своїх пенсійних країв і не прибути на екстрене засідання вже переобраного Бундестагу, а другі, яким уже нема чого втрачати, - проголосувати проти просто на шкоду. Однак  сюрпризу не сталося, побоювання виявились марними: депутати, навіть фактично вже колишні, виявилися людьми дисциплінованими. Із 720 присутніх на засіданні депутатів "за" проголосували 513, 207 - "проти". Це означає, що не підтримали лінію керівництва своїх партій - через принцип чи через відсутність - лише семеро депутатів із фракції СДПН, консерваторів та "Зелених".

Читайте також: Один трильйон євро нового боргу. Що це означає для ФРН?

Чому Фрідріх Мерц змінив своє ставлення до "боргового гальма"

Під час виступу у Бундестазі 18 березня співголова "зеленої" фракції Брітта Гассельман (Britta Hasselmann) не забула з докором нагадати лідеру консерваторів і ймовірно наступному канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу (Friedrich Merz), що раніше, перебуваючи в опозиції, він категорично відхиляв ідею реформування "боргового гальма" та нарощування спецфонду для Бундесверу, а про участь в спільному з правлячими партіями голосуванні щодо зміни з цією метою Конституції не хотів навіть чути.

І справді. Ще незадовго до виборів 23 лютого Фрідріх Мерц виступав проти державного карт-бланшу на позамежне зростання бюджетної заборгованості. Однак тепер, запевняє ймовірний наступний канцлер, ситуація докорінно змінилася: на американські гарантії безпеки для Європи більше не варто покладатися, Путін же "веде війну проти всієї Європи, а не лише проти територіальної цілісності України". 

Цю війну, за словами Мерца, Росія веде і "проти Німеччини - атаками на німецькі комунікаційні мережі, руйнуванням ліній постачання, підпалами, замовними вбивствами, шпигунством у казармах, дезінформаційними кампаніями". Відповіддю, переконаний лідер консерваторів, має бути радикальне посилення колективної європейської обороноздатності. Мерцу при цьому бачить європейський оборонний союз, в який входять не лише країни-члени ЄС, а й, наприклад, такі держави, як Великобританія та Норвегія.

Борис Пісторіус: Німеччині випадає центральна роль в обороні Європи

"Німеччина опинилася перед великим, можливо, найбільшим в історії нашої країни викликом у сфері безпеки, викликом, з яким ми самостійно не впораємося", - заявив під час дебатів міністр оборони, соціал-демократ Борис Пісторіус (Boris Pistorius), який, ймовірно, збереже свою посаду і в наступному уряді. Він закликав європейців "подорослішати", навчитися брати на себе відповідальність за забезпечення своєї оборони.

Головна загроза безпеці Європи походить, за його словами, від Росії: "І навіть якщо зараз обговорюється питання перемир'я, результат цієї війни (Росії проти України. - Ред.) та проблема забезпечення довгострокової безпеки України залишаються неясними".

Партнерство зі США Пісторіус під питання не ставить, але з огляду на політику Дональда Трампа та переорієнтацію Вашингтона на Азіатсько-Тихоокеанський регіон відповідальність Європи за забезпечення своєї безпеки зростає, а з нею - і фінансовий тягар. "При цьому нам, німцям, доведеться взяти на себе в Європі центральну роль, так дивляться на це у всіх європейських столицях", - додав міністр.

Читайте також: Сотні мільярдів для Бундесверу: звідки Німеччина візьме гроші?

Ліберали: Сьогоднішні борги - це завтрашні податки

Поряд із представниками АдН та Лівої партії, проти реформи "боргового гальма" та нових багатомільярдних держкредитів виступили також ліберали з Вільної демократичної партії Німеччини (ВДП), які в новому складі Бундестагу взагалі не будуть представлені. ВДП не змогла подолати п'ятивідсотковий бар'єр.

Ліберали вважаються найбільш природними союзниками консерваторів, їх програмні установки багато в чому близькі. Однак, виступаючи зі своєю прощальною промовою, Крістіан Дюрр (Christian Dürr), голова фракції ВДП у Бундестазі 20-го скликання, не поскупився на критику Фрідріха Мерца та його партії. 

"Боргове гальмо" не було перешкодою для прогресу, - заявив Дюрр. - "Боргове гальмо" було страховкою для майбутніх поколінь, яке тепер широкою більшістю ХДС/ХСС, соціал-демократів і "Зелених" з легкістю, що лякає, оголошується макулатурою". Слід нагадати, що непоступлива позиція лібералів з питання щодо реформи "боргового гальма" й стала, власне, причиною розпаду "світлофорної коаліції" Олафа Шольца, учасницею якої була і ВДП.

Майбутню коаліцію під керівництвом Фрідріха Мерца він назвав "коаліцією боржників". І що, питає Дюрр, залишилося від записаної в програму ХДС тези про те, що сьогоднішні борги це завтрашні податки і тягар відсотків за ними.