Будинки з грибів і водоростей - наше майбутнє?

Виставковий зал Бундескунтсгалле (Bundeskunsthalle) в Бонні відкрив експозицію WEtransFORM, присвячену майбутньому будівельної галузі. Її мета - продемонструвати можливості екологічної трансформації в цій сфері, дбайливого ставлення до ресурсів та використання нових сучасних матеріалів.

Час не чекає - констатують організатори виставки. Європейський Союз поставив перед собою мету досягти кліматичної нейтральності до 2050 року. Це серйозний виклик не лише для промисловості, але й для архітекторів та міського планування. Саме будівництво, як повідомляється у кадрах відеоінсталяції на вході до виставкової зали, є галуззю, що потребує щорічно тільки в Німеччині понад 500 мільйонів тонн сировини. Щодня в країні асфальтують або покривають іншими матеріалами близько 500 000 квадратних метрів землі. У глобальному масштабі на будівництво йде близько 30 відсотків від загального обсягу використаних ресурсів, а також 30 відсотків від загального обсягу витраченої енергії.

Цей сектор є одним з найбільших джерел викидів парникових газів - 40 відсотків від загальних викидів у ФРН припадає на будівництво та експлуатацію будівель. Крім того, будівельна галузь створює найбільшу частку відходів - в Німеччині це понад 50 відсотків від загального обсягу, а в світі - близько 30 відсотків. Це спричиняє кліматичні зміни і, як підкреслили організатори на відкритті виставки, настав час не тільки замислитися, але й робити активні кроки, щоб знизити негативні наслідки глобальної трансформації.

В експозиції WEtransFORM представлені 80 вже реалізованих та перспективних проєктів, адаптованих під змінені природні умови. При цьому було вирішено зосередитися на європейському просторі. Виставка організована за підтримки ініціативи "Новий європейський Баухаус" голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen).

Візіонерські будиночки з водоростей та грибів

Важко передбачити, які з ідей стануть найбільш важливими для сталого розвитку через 30 років, зазначають куратори виставки. Тому, на їхню думку, сьогодні особливо важливою є підтримка різноманіття житлових будівельних проєктів.

Експозиція поділена на вісім тематичних кластерів. "Наважитися на експерименти!" - один з них. Центральний експонат у цьому блоці - павільйон "Хідака Ому". Завдяки дизайну створюється враження, що цей об'єкт, схожий на повітряну кулю, створений самою природою. І в цьому є частка правди. Як матеріал для його створення була використана ламінарія - вид морських водоростей. На їхній основі авторка об'єкта - німецька дизайнерка Джулія Ломан (Julia Lohmann) - створила новий матеріал. Вона переробляє водорості на довгі напівпрозорі стрічки, які після висихання твердіють. У своїх роботах Джулія Ломан, яка сьогодні викладає в університеті Аалто у Фінляндії, натягує стрічки з водоростей на легкий каркас із ротанга та ламінованої деревини, створюючи оригінальні інсталяції.

"Хідака Ому", представлений на виставці, - це простір оригінальної форми завдовжки близько п'яти метрів та завширшки три метри, в який можна зайти. Павільйон був уперше представлений на 50-му Всесвітньому економічному форумі у швейцарському Давосі. Назва експоната відсилає до Японії: Хідака - це містечко на острові Хоккайдо, де можна знайти різні види ламінарії, а Ому - гігантські комахи, тематично пов’язані з природою та забрудненням навколишнього середовища, з мультфільму "Навсікая з долини вітрів" Хаяо Міядзакі. Під впливом часу матеріал із водоростей старіє, перетворюючись із зеленого на жовтий, і ця трансформація також є частиною авторського послання.

Поруч знаходиться ще один утопічний житловий простір - проєкт під назвою MY-CO SPACE. Павільйон створений берлінським колективом SciArt Kollektiv MY-CO-X за участю біотехнологині та художниці Вери Майєр (Vera Meyer), архітектора та дизайнера Свена Пфайффера (Sven Pfeiffer), а також Технічного університету Берліна та Берлінського університету мистецтв. Конструкція, яка показана на головній фотографії, одночасно нагадує космічну базу та іглу - зимове житло канадських ескімосів. Усередині вона виконана з дерева, а зовнішня оболонка сформована з панелей, зроблених із грибів. Автори прагнули дослідити нові можливості створення комфортного житла за умови обмежених ресурсів - у цьому випадку шляхом синтезу знань про світ грибів, сучасні біотехнології та архітектуру.

Крім водоростей і грибів, на виставці представлені й інші інноваційні матеріали. Варто відзначити створений берлінським університетом імені Гумбольдта проєкт під назвою "Структурний текстиль / Викривлений простір". Його творці поставили питання: чи можна використовувати текстильні волокна як будівельний матеріал? На перший погляд здається, що стінам, сплетеним із кантів, не вистачає твердості. Однак, як стверджують автори, ця проблема вирішується досить легко - за допомогою певного натягування волокон.

Будинок, якому не страшні повені

Чотири роки тому від руйнівної повені постраждали кілька регіонів на заході Німеччини, в тому числі долина річки Ар - відомий виноробний регіон. Тільки в цьому районі загинули 135 людей. Було зруйновано і пошкоджено тисячі будинків, знищені цілі виноробні підприємства.

На виставці в Бонні детально показано проєкт нового будинку Glasner Haus (на честь замовника Бйорна Ґласнера), який має витримати повінь. Він вже існує - його побудували в постраждалому від катастрофи селищі Дернау на Арі. Це дворівневий будинок на схилі. Нижній рівень нагадує в’їзд у двір, і у разі повені вода не повинна дістатися до верхнього - житлового - поверху. Нижній ярус менший за площею, там знаходяться тільки допоміжні приміщення, немає вікон, встановлені величезні металеві ворота. Вони, в поєднанні з необробленим бетоном, підкреслюють "бруталістський", а також сучасний стиль будівлі. Водночас з бетону виконана тільки частина будинку, що звернена до вулиці, а друга частина зроблена з дерева. На верхньому ярусі розташований і внутрішній двір, де приємно перебувати навіть у спекотну погоду.

У кластері "Тренувати помірність" представлений проєкт відомого німецького архітектора Флоріана Наґлера (Florian Nagler) і Технічного університету Мюнхена з промовистою назвою "Шість експериментальних будинків / Будувати просто". Професор Наґлер виступає за прості рішення, які, однак, дозволяють мінімізувати споживання енергії, зокрема, для опалення, а також відмовитися від використання "зайвих" матеріалів - наприклад, утеплювачів. Теоретичні дослідження в цьому разі вдалося перевірити на практиці. На експериментальному майданчику було вирішено побудувати в цілому шість будинків.

Перші три звели в баварському місті Бад-Айблінг - це восьмиквартирні будинки загальною площею по 400 квадратних метрів кожен. Зовні вони виглядають практично однаково, хоча стіни кожного будинку виконані з різних матеріалів. Одну з конструкцій звели з надлегкого бетону. Інноваційності проєкту надає той факт, що архітектор вирішив відмовитися від використання металевої арматури. На думку Флоріана Наґлера, для будинку такого розміру це зайве. Друга будівля складена з керамічних блоків. Третій будинок гібридний - дерев'яний з бетонними перекриттями, завдяки чому додаткове утеплення не потрібне. Зараз будівлі хоч і є житловими, але залишаються частиною дослідницького проєкту - вчені продовжують спостерігати за їхньою енергоефективністю.

Міська оаза

Особливий експонат виставлений на площі перед музеєм. Це візіонерська інсталяція Vert. 10-метрова модульна конструкція з дерев’яних брусів, балок і сіток - інноваційний "зелений сад" для людей і комах. Завдання таких будівель -знизити температуру в містах завдяки таким "оазам", а також створити сприятливі умови для комах. Автори конструкції зазначають необхідність оновлення культури будівництва з метою більш дбайливого ставлення до ресурсів і навколишнього середовища. Інноваційне рішення стало результатом спільної роботи дизайнерського бюро Diez Office, об’єднання American Hardwood Export Council - провідного експортера деревини в США, та компанії OMC°C, що спеціалізується на озелененні міст. Вибір червоного дуба для виробництва брусів не випадковий - це  дерево дуже швидко росте, тому його використання є більш екологічним. Вперше інсталяцію Vert показали на фестивалі дизайну в Лондоні в 2024 році.

У холі музею можна побачити ще один цікавий експонат - інсталяцію Tree.ONE. Це 10-метрове синтетичне дерево, виготовлене студією ecoLogicStudio. Здається, що воно зроблено з пластика, але це не так. Воно "вирощене" за допомогою мікроводоростей, перетворених на біополімер, за допомогою якого "дерево" в підсумку надруковано на 3D-принтері. І при цьому воно ще й працює! Скульптурна композиція включає в себе особливі фотобіореактори з мікроводоростями, які поглинають вуглекислий газ і виділяють кисень.

Люди та комахи в хмарі зі скла

Особливу увагу відвідувачів, що прямують до виходу з виставки, привертає інсталяція Curiosity Cloud for Perrier-Jouet, створена віденською дизайнерською майстернею mischer´traxler studio. Вона складається з 210 скляних колб у формі лампочок різного розміру, що висять зі стелі у формі хмари, через яку можуть проходити відвідувачі. У кожній колбі знаходиться віртуозно виконана копія одного з 22 видів таких, що знаходяться під загрозою зникнення, комах.

При наближенні людини в кожній "лампочці" вмикається світло.  У середині лампочок метелики та міль, бджоли та джмелі, мухи, жуки-сонечка та копії інших комах починають битися об скло, ніби хочуть вирватися назовні. Від кожного їхнього дотику до скла виникають звуки різних тональностей, які зливаються в унікальну мелодію. Вона стає голоснішою, інтенсивнішою та хаотичнішою, чим ближче підходиш, а якщо відійти на кілька кроків - знову настає повна тиша. Відвідувачі спочатку зупиняються в здивуванні, а потім довго знімають цю дивовижну хмару на свої смартфони.

Ця інсталяція нагадує про крихку та складну взаємодію людей і природи, привертаючи особливу увагу до проблеми скорочення популяцій комах в Європі. Згідно з інформацією на супровідному стенді, за останні 27 років кількість комах, які літають, в природоохоронних зонах Німеччини зменшилася на 76 відсотків, що сигналізує про серйозні порушення екобалансу в цілому.

Зміни клімату та архітектура

Зміна клімату є великим викликом для архітектури та міського планування, зазначив на відкритті виставки в Бонні один з її кураторів Свен Заппельт (Sven Sappelt). Тому питання полягає в тому, як творчо відповісти на цей виклик, і представлені в експозиції об’єкти повинні допомогти в пошуку. Експозиція про майбутнє будівельної галузі - це більше, ніж просто зібрання оригінальних і сміливих з точки зору науки та мистецтва ідей, це сигнал галузі, вважає генеральна директорка Бундескунтсгалле Єва Краус (Eva Kraus). Вона також є кураторкою цієї виставки. "Йдеться не тільки про технології, інновації та дбайливе  ставлення до ресурсів, але передусім і про імпульси, авангардні рішення, які чітко заявляють про себе і здатні щось змінити", - підкреслила мистецтвознавиця на відкритті експозиції.

Ще одна гордість кураторів, на яку вони звернули особливу увагу, - збереження ресурсів при організації виставки. В процесі розробки дизайну експозиції архітектурне бюро MVRDV з Роттердама використало практично лише вже наявні в розпорядженні Бундескунтсгалле матеріали.

Бундескунтсгалле - великий виставковий центр федерального значення, закладений у Бонні в 1989 році. На цій площі проводяться також виставки, присвячені культурі, історії, економіці, науці та техніці. Експозиція WEtransFORM. Zur Zukunft des Bauens триватиме до 25 січня 2026 року.