Експертка: Закон про НАБУ зриває переговори про вступ до ЄС

Ухвалення в Україні нового закону, який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), шокував Брюссель. Адже в Європейському Союзі невпинно нагадували, що реформи у сфері боротьби з корупцією, - неодмінна умова для вступу України до ЄС та основа багатосторонньої співпраці.

Чи може новий закон вплинути на готовність ЄС продовжувати надавати країні фінансову та військову допомогу і яким чином його ухвалення може змінити хід переговорів про членство України у Євросоюзі? На ці запитання DW відповіла Іонела Марія Чіолан, наукова співробітниця з питань зовнішньої політики, безпеки та оборони Центру європейських досліджень імені Вільфріда Мартенса (Брюссель).

Deutsche Welle: Пані Чіолан, наскільки серйозним є ризик того, що після ухвалення закону, який обмежує незалежність  НАБУ та САП,  відкриття переговорних кластерів з Україною буде заблоковано?

Іонела Марія Чіолан: Боротьба з корупцією та дотримання принципу верховенства права є важливими основами процесу європейської інтеграції України та головними серед семи критеріїв, визначених Єврокомісією для просування заявки Києва на членство в ЄС. Однак нещодавно ухвалений закон, схоже, відкидає антикорупційний порядок денний України та може зірвати відкриття першого кластера переговорів про вступ - кластера "Основи", - який включає такі ключові розділи, як "Судова система та основні права" та "Правосуддя, свобода та безпека". Прогрес у цьому кластері є критично важливим, оскільки він безпосередньо впливає на загальний темп переговорів про вступ.

Попередні оцінки Європейської комісії визнавали прогрес України в реформах верховенства права, зокрема високо оцінювали роботу НАБУ та САП за їхні незалежні мандати та відповідність міжнародним стандартам. І хоча Україна досягла важливих етапів у боротьбі з корупцією, новий закон може звести нанівець весь прогрес, досягнутий за останнє десятиліття. 

Фактично, Україна сама дала в руки "козир" тим, хто був скептично налаштований щодо її членства в ЄС, і тепер Брюссель не матиме політичної волі для пошуку шляхів обходу угорського вето, яким прем'єр Орбан заблокував відкриття першого переговорного кластеру з Києвом?

Так, у Брюсселі зростає занепокоєння щодо того, чи підвищить новий закон ефективність та прозорість системи чи підірве її. І цей крок (ухвалення закону, який обмежує незалежність НАБУ та САП. – Ред.) ризикує дати ще один привід європейським лідерам та державам-членам, котрі стверджують, що Україна ще не готова до прискореної інтеграції до ЄС. У цьому контексті закон можна розцінити як саботаж Україною її ж власних зусиль на шляху до вступу в ЄС. 

Чому перша реакція Брюсселя на прийняття та підписання цього закону була такою повільною? Чи правда, що в ЄС діє мораторій на критику України?

Я б не назвала реакцію Брюсселя повільною. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос публічно висловила занепокоєння відразу після прийняття законопроєкту. Темп, з яким рухався український парламент, здивував багатьох, включаючи Брюссель. Але реакція ключових інституцій ЄС була швидкою та однозначною. Марта Кос наголосила на потенційній шкоді цього закону для антикорупційної системи України, попередивши, що він може істотно послабити НАБУ та САП, які є ключовими органами для реформ у сфері верховенства права в Україні.

Сьогодні президентка фон дер Ляєн також висловила свою глибоку стурбованість та попросила роз'яснень від українського уряду. Меседж з Брюсселя був послідовним: не може бути компромісів, коли йдеться про верховенство права та боротьбу з корупцією. Це умови для членства в ЄС, які не підлягають обговоренню і які є важливими для відновлення та демократичного майбутнього України.

Щодо інформації про нібито мораторій на критику України, то це не зовсім відповідає дійсності. ЄС продовжує твердо стояти на боці України в її боротьбі з російською агресією. Але підтримка - не означає мовчання з принципових питань. Коли реформи відступають або виникають ризики руйнування демократичних стандартів, ЄС каже своє слово, і цей випадок не є винятком.

Чи існують наразі ризики для Києва втратити безвізовий режим з ЄС? 

Безпосередньої загрози для безвізового режиму немає, але занепокоєння Брюсселя зростає. Рада ЄС та Європарламент нещодавно ухвалили суворіші правила, які дозволяють призупинити або скасувати безвізовий режим, якщо країна-партнер демонструє серйозний відхід від демократії.

Хоча Україна все ще відповідає технічним стандартам ЄС, проте ухвалення суперечливого закону, який послаблює ключові антикорупційні інституції, може спричинити проблеми вже найближчим часом. Є дуже чітке застереження Брюсселя: безвізовий режим - це привілей, який залежить від постійної поваги до цінностей ЄС, включно з незалежністю судової влади та верховенство права.

Чи можуть в України виникнути проблеми з фінансовою та військовою підтримкою ЄС?

Щодо фінансової та військової підтримки, то тут ЄС віддано дотримується своїх зобов'язань. Європейські партнери активізовують свої зусилля, щоб компенсувати потенційні прогалини (у військовій допомозі. - Ред.), особливо беручи до уваги зростання невизначеності щодо надання допомоги від США. Проте, ця підтримка не є безумовною. Керівництво ЄС, зокрема президентка  Урсула фон дер Ляєн, чітко дали зрозуміти, що зобов'язання України щодо реформ, особливо в боротьбі з корупцією, безпосередньо пов'язані з майбутнім фінансуванням та глибшою інтеграцією. Будь-яке порушення цих зобов'язань може поставити під загрозу довіру та ресурси з боку ЄС.

Тож, хоча негайного призупинення допомоги з боку ЄС не передбачається, Україна повинна діяти швидко, щоб відновити довіру, захистивши незалежність своїх антикорупційних інституцій. Ставки як політичні, так і економічні є високими.