Бомби і снаряди на дні моря. Як німці вирішують цю проблему
1 липня 2025 р.
За різними оцінками, тільки в прибережних водах Німеччини перебувають 1,6 мільйона тонн звичайних боєприпасів. Більша частина їх у Північному морі, решта - в Балтійському. Вважається, що там же опинилися кілька тисяч тонн хімічної зброї. Велике число цих небезпечних запасів пролежали на морському дні близько 80 років або навіть більше.
Якщо на суші виявлення бомб і снарядів з часів Другої світової війни стає приводом для гучних заголовків у ЗМІ і для евакуації на короткий час цілих кварталів, то у морі загроза ще більш масштабна і підступна.
Зростаючі побоювання щодо забруднення Північного моря спонукали німецьку владу до дії. Тепер планується створити велику мобільну платформу, яка автономно витягуватиме старі боєприпаси з морського дна і утилізувати їх. Цей новаторський проєкт був представлений міжнародній спільноті на Конференції ООН з океану, що проходила в Ніцці 9-13 червня.
"Досі операції з вилучення проводилися тільки у разі безпосередньої небезпеки, якщо, наприклад, нерозірвана бомба могла спрацювати", - пояснює Себастіан Унґер (Sebastian Unger), керівник відділу захисту морських територій міністерства довкілля, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини. "Зараз ідеться про те, щоб нарешті вирішити цю проблему з міркувань охорони природи і моря, а також для того, щоб знизити ризики для здоров'я людей", - додав Унґер у розмові з DW під час конференції.
Читайте також: Глобальне потепління й засилля пластику: як захистити Світовий океан?
Тротил з боєприпасів часів Другої світової війни
Німецькі морські міни, а також бомби, скинуті з літаків країн-учасниць антигітлерівської коаліції на їхньому шляху назад до Великобританії, відносяться до періоду Другої світової війни і досі розкидані по дну моря. Але більша частина невикористаних боєприпасів у німецькій частині Північного і Балтійського морів опинилася там після поразки нацистської Німеччини в травні 1945 року.
Британські війська тоді скидали у воду озброєння, знайдене на німецьких військових заводах і складах. Це було швидким рішенням на шляху денацифікації та демілітаризації Німеччини.
В останні роки стало очевидно, що такого роду боєприпаси на морському дні розкладаються. Однією з видимих ознак розкладання є грудки білого фосфору або вибухової суміші, що містить тротил, які іноді викидає на берег. Ці речовини лякаюче схожі на цінний бурштин або інші мінерали, через що туристи і відпочиваючі на пляжах, збираючи їх, отримують травми.
Читайте також: У Кельні знешкоджують три американські авіабомби
Як впливають на мешканців морського дна боєприпаси, що не розірвалися
Токсикологічні тести, проведені на мідіях, на тих ділянках морського дна, де знайдені боєприпаси з часів Другої світової, за останнє десятиліття виявили сліди канцерогенних хімічних речовин, що містяться в бомбах і снарядах. Дослідження зразків, зібраних з 1980-х років, також показало постійне зростання концентрації шкідливих речовин, починаючи з 2002 року.
"Концентрація поки що дуже-дуже низька. Нам, людям, не потрібно турбуватися про те, чи варто їсти ці мідії. Але якщо ми підемо далі - можливо, через 30-40 років - нам доведеться кілька разів подумати, перш ніж вживати їх в їжу", - пояснює Едмунд Мазер (Edmund Maser), токсиколог з Університетської клініки у федеральній землі Шлезвіг-Гольштейн (UKSH), який брав участь у дослідженні.
Однак, за словами Мазера, морська екосистема вже зараз знаходиться під загрозою. Сліди тротилу, що міститься в боєприпасах, були виявлені, наприклад, в рибі і в морській воді. А оскільки металева оболонка продовжує іржавіти, їх буде ставати дедалі більше.
Читайте також: Через посуху в ФРН побільшало виявлених у водоймах бомб
Ящики з боєприпасами на дні моря
У 2016 році уряд федеральної землі Шлезвіг-Гольштейн звернувся до кільського центру океанічних досліджень GEOMAR з проханням допомогти з'ясувати, яка зброя зараз знаходиться на дні моря і який її можливий вплив на навколишнє середовище. Співробітники GEOMAR використовували різні акустичні та візуальні технології, які продовжували вдосконалювати в ході експериментальної фази. Результати дослідження виявилися приголомшливими.
"Там є боєприпаси, цілі ящики. На одній ділянці розміром 20 на 40 метрів ящики з боєприпасами складені на морському дні так, ніби їх щойно вивантажили з машини. В іншому місці було багато бомб, від 50 до 250 кг, складених як палички для гри в мікадо", - розповів DW Єнс Ґрайнерт (Jens Greinert), морський геолог з GEOMAR. Вчені також виявили малокаліберні боєприпаси, пістолети і ракетні установки.
Мінливе морське середовище і величезна кількість боєприпасів на морському дні роблять процес їх знешкодження складним і небезпечним. Матеріал, що знаходиться всередині, може вибухнути, завжди існує ризик викиду в процесі утилізації токсичних речовин, таких як тротил. Співробітники GEOMAR і UKSH увійдуть до складу команди, яка надалі стежитиме за ходом робіт з очищення морського дна.
Бомба уповільненої дії
Німецька екологічна організація NABU почала привертати увагу до цієї проблеми ще в 2007 році і закликає якомога швидше взятися до відповідних робіт.
"Насправді у нас не так багато часу. Розкладання боєприпасів частково знаходиться на більш просунутій стадії, ніж ми сподівалися. Звичайно, проблема існує і на суші. Але там токсини залишаються локалізованими, тоді як у морі вони продовжують поширюватися і потрапляють в харчовий ланцюжок", - наголошує в інтерв'ю DW Кім Детлофф (Kim Detloff), керівник відділу NABU з охорони морського середовища.
І додає, що залишається проблема з поточним фінансуванням довгострокової експлуатації запланованої до роботи платформи. "Вона повинна діяти 365 днів на рік в режимі 24/7", - впевнений Детлофф. На його думку, через величезні масштаби проблеми потрібна не одна така плавуча платформа, а набагато більше.
Як витягують боєприпаси з дна моря
Пілотний і наступні етапи проєкту з вилучення боєприпасів фінансувалися за рахунок спецпрограми федерального уряду в розмірі 100 мільйонів євро, виділених на модернізацію Бундесверу. За словами Себастіана Унґера, нова сучасна платформа для вилучення та демонтажу боєприпасів повинна бути готова до розгортання в кінці 2026 року або на початку 2027-го. Унґер сподівається, що подібні підходи будуть застосовуватися і в інших частинах світу.
За його словами, в німецьких територіальних водах пріоритет, швидше за все, віддаватиметься особливо екологічно вразливим районам, місцям нересту риби або близьким до узбережжя районам, що представляють особливий інтерес для туристичної індустрії. Але це питання поки що знаходиться на стадії розгляду.