Бізнес ФРН переорієнтувався на Україну й Центральну Азію
12 лютого 2025 р.
Польща набуває дедалі більшого значення для експортної економіки Німеччини й вже стала для неї важливішим ринком збуту, ніж Китай. За підсумками 2024 року Польща посіла четверте місце в списку найважливіших покупців продукції Made in Germany після США, Франції та Нідерландів. Один цей факт говорить про збільшення значення колишніх соцкраїн Центральної та Східної Європи для німецького бізнесу.
Сподівання на швидкий вступ Чорногорії до ЄС
Інтереси ділових кіл Німеччини в цих країнах, а також в Україні, Росії, Казахстані , Узбекистані та інших пострадянських державах представляє та лобіює Східний комітет німецької економіки (Ost-Ausschuss der Deutschen Wirtschaft, OA). Про перспективи співпраці з 29 державами регіону йшлося під час пресконференції представників цієї впливової підприємницької організації, що відбулася 11 лютого в Берліні. На ній, зокрема, було представлено й опитування, проведене серед німецьких фірм: Польщу, Румунію та Україну вони назвали найперспективнішими країнами для інвестицій на сході Європи.
Важливими темами пресконференції стали подальше поглиблення економічних зв'язків із Польщею та необхідність прискорення процесу вступу до Євросоюзу держав Західних Балкан. Як наголошували учасники заходу, найбільшого успіху на цьому шляху досягла Чорногорія, і голова Східного комітету Катріна Клаас-Мюльгойзер (Cathrina Claas-Mühlhäuser) висловила сподівання на її якнайшвидший прийом до ЄС.
Але, як основна частина її виступу, так і більшість запитань журналістів були присвячені співпраці з пострадянськими державами, насамперед - з Україною, а також із країнами Центральної Азії.
Що ж стосується Росії, яка в списку зовнішньоторговельних партнерів Німеччини опустилася на 45-е місце, то "про неї сказати особливо нічого", вона " економічно випала з поля зору ", констатувала Катріна Клаас-Мюльгойзер. Вона не виключила, що колись - "можливо, років через 20" - ситуація зміниться на краще, але нині Східний комітет нічого не робить для активізації німецько-російської ділової співпраці.
Україна цікавить і експортерів, й інвесторів
Зовсім інша справа - Україна, яка стала тепер найважливішим зовнішньоторговельним партнером Німеччини на пострадянському просторі, обігнавши Росію, що ще кілька років тому здавалося просто немислимим. Експорт німецької продукції в Україну зріс у 2024 році на 17% і досяг 8,2 млрд євро, як засвідчили оприлюднені в Берліні дані Федерального статистичного відомства Німеччини (Destatis).
"Це далеко не лише постачання озброєнь, але вони теж входять у цю суму", - пояснив, відповідаючи на одне із запитань, виконавчий директор Східного комітету німецької економіки Міхаель Гармс (Michael Harms).
Однак Україна викликає в Німеччині зростаючий інтерес не тільки серед експортерів, а й серед інвесторів - і це попри подальшу російську агресію. Як приклад Катріна Клаас-Мюльгойзер навела німецьких виробників будматеріалів Knauf та Fixit, які зараз розширюють свої виробничі потужності на заході України.
Найближчими роками обсяги подібних капіталовкладень в українську економіку можуть суттєво зрости, про що свідчить опубліковане напередодні пресконференції опитування серед німецьких фірм, проведене Східним комітетом спільно з міжнародною консалтинговою компанією KPMG. Третина опитаних компаній має намір вкласти гроші вже цього року, 41% планує проєкти в найближчі п'ять років. Йдеться, зокрема, про проєкти в галузі відновлюваної енергетики. DW докладно розповідала про це опитування на початку лютого в статті "Німецький бізнес готується до інвестиційного буму в Україні".
Співпраця Німеччини та Центральної Азії: чотири напрямки
"Для мене особисто дуже важливою справою є також розвиток співпраці з країнами Центральної Азії та Південного Кавказу", - наголосила Катріна Клаас-Мюльгойзер. Центральноазіатським регіоном вона цікавиться вже давно, в тому числі і як підприємниця, адже її сімейна фірма Claas , а це один з найбільших у світі виробників сільськогосподарської техніки, має завод у Казахстані.
За словами голови Східного комітету, економічне співробітництво Німеччини з Центральною Азією та Південним Кавказом розвивається зараз за чотирма головними напрямками. Це, по-перше, енергетика. Тут основними партнерами є Казахстан та Азербайджан. "Казахстан став третім за важливістю постачальником нафти для Німеччини ", - нагадав Міхаель Гармс.
По-друге, сировина. Німеччина домовилася про сировинну співпрацю з Казахстаном та Узбекистаном, тепер ці домовленості "потрібно наповнити життям", наголосила Катріна Клаас-Мюльгойзер. Третім напрямом вона назвала трудову міграцію до Німеччини - і нагадала, що з минулої осені діє міграційна угода з Узбекистаном, яка вже принесла перші позитивні результати при забезпеченні кваліфікованими кадрами таких секторів німецької економки, як будівництво та догляд за літніми людьми. Четвертий напрямок пріоритетного розвитку - аграрний сектор.
Керівникам Східного комітету німецької економіки поставили запитання, чи не свідчить зростання німецького експорту до країн Центральної Азії лише про те, що потім ці товари постачаються далі до Росії - тобто про так званий паралельний імпорт до РФ в обхід санкцій або рішень іноземних виробників більше не працювати на російському ринку. Міхаель Гармс відповів, що аналіз зовнішньоторговельної статистики показав: "У таких товарних групах як військова техніка або продукція подвійного призначення збільшення експорту в цей регіон немає".
Тож підозри на адресу держав Центральної Азії в даному контексті є безпідставними, і випадки потрапляння подібної продукції до Росії пов'язані не з цими країнами, вважає Міхаель Гармс. Однак він цілком припускає, що збільшення експорту до центральноазіатського регіону в інших товарних групах частково справді може бути викликано подальшим перепродажем до Росії.