Безвіз закінчився: що чекає на український агроекспорт до ЄС

Європейський Союз не продовжить дію особливих умов продовольчого експорту для України, запроваджених через повномасштабне російське вторгнення. Натомість Брюссель і Київ шукають новий взаємовигідний варіант угоди, який з одного боку влаштував би всі країни ЄС, а з іншого - допоміг би Україні продовжити інтеграцію в європейський ринок. Переговори щодо цієї угоди - настільки делікатна тема, що сторони відмовляються обговорювати її з пресою. Яке майбутнє чекає на український агроекспорт у Євросоюзі? DW поспілкувалася на цю тему з представниками Києва, ЄС і його країн та експертами.

Дія аграрного "безвізу" або автономних торговельних заходів (АТЗ) для України, які передбачали припинення імпортних мит і квот на український експорт до ЄС, закінчується 5 червня. Євросоюз запровадив їх 2022 року, аби підтримати Україну, коли Росія заблокувала її експортні маршрути: до війни український агроекспорт на 94 відсотки здійснювався морем. За даними Києва за квітень 2025 року, цей показник вдалося довести до 90 відсотків.

З огляду на цей факт, а також на скарги фермерів країн-сусідок України, односторонні ембарго, запроваджені Польщею, Угорщиною та Словаччиною всупереч закону ЄС, і на необхідність щорічного перегляду АТЗ, Євросоюз вирішив відмовитися від "безвізу" для українських продуктів, на які й так уже було накладено обмеження.

Щоб уникнути "можливого ризикованого сценарію 5 червня, коли спливе термін їхньої дії", Єврокомісія підготувала тимчасові заходи, які наберуть чинності 6 червня і діятимуть, доки не буде укладено нову угоду з Україною.

Тимчасовий відкат назад для України

По суті, перехідні заходи - це повернення до угоди про асоціацію ЄС-Україна "довоєнного зразка", пояснили DW у Єврокомісії. За цей крок держави-члени ЄС проголосували 22 травня на засіданні Комітету зі спільної організації сільськогосподарських ринків.

Євросоюз - найбільший торговельний партнер України, на частку якого 2024 року припало понад половини її експорту товарів. Тепер на 40 найменувань українських продуктів повернуть тарифні квоти, і українські виробники зможуть безмитно ввозити лише невеликий обсяг товарів, як до повномасштабного російського вторгнення. У Брюсселі кажуть, що пішли назустріч Києву в тому, що стосується ліцензій на імпорт. Низку продуктів, які зазвичай ввозяться тільки за ліцензією, українські оператори зможуть експортувати в порядку живої черги (за принципом "хто перший прибув, того першого й обслужили").

Але навіть в умовах такого "полегшеного" митного режиму обсяг вільної торгівлі для України сильно зменшиться, і вона може втратити, за різними експертними оцінками, від 2,8 млрд до 3,5 млрд доларів з 6 червня до кінця 2025 року. Такі дані навів міністр сільського господарства України Віталій Коваль під час свого візиту до Брюсселя 26 травня. Загалом 60 відсотків валютної виручки в країні зараз припадає на агропродукцію, оскільки через війну "впали" інші ключові експортні галузі - металургія та хімпром.

При цьому "важчими за фінансові втрати є втрати моральні", підкреслив Коваль, спілкуючись із невеликою групою журналістів у перерві між зустрічами з колегами з країн ЄС. Оскільки в сільськогосподарській сфері задіяний кожен п'ятий мешканець або мешканка України, поки війна триває, мільйони людей розраховують, що Євросоюз залишиться їм опорою, розповів міністр.

Сторони не хочуть затягувати переговори

Дія тимчасових заходів розрахована до кінця 2025 року, проте в Єврокомісії сподіваються, що так довго вони не прослужать, оскільки буде підписано нову, поліпшену угоду з Україною. "Ми будемо оперативно і конструктивно працювати над досягненням угоди. Наша мета - домогтися значущого прогресу і дійти збалансованого, робочого результату якомога швидше", - повідомила DW її пресслужба.

Якнайшвидше хоче розпочати переговори і Київ. Міністр Коваль каже, що до цього тривали консультації, а офіційним стартом переговорів можна вважати його виступ у Раді ЄС із сільського господарства 26 травня. Завершити процедуру український уряд прагне не пізніше кінця липня. "Проблема для нас - це вибори в сусідніх країнах, - каже міністр. - Популізм не дає нам діяти". Коваль зізнався, що вже давно вивчив графіки голосувань у країнах Євросоюзу, для яких тема ввезення української продукції залишається вкрай гострою.

У Румунії вибори вже пройшли, 1 червня завершиться другий тур голосування за нового президента Польщі, яка до того ж головує в Раді ЄС до кінця червня. Чи вдасться тепер провести переговори без внутрішньополітичної складової, спираючись на економічні параметри?

Читайте також: Перед другим туром: інтрига на виборах президента Польщі

Погляд Польщі 

Варшава і до свого головування в Раді ЄС була локомотивом країн-прихильниць протекціонізму та консервативного підходу до ввезення продуктів харчування з України. Якою бачить майбутню угоду з Києвом польський міністр, який очолює Раду ЄС із сільського господарства? Євросоюз і далі підтримуватиме Україну, "але не ціною конкурентоспроможності європейського сільського господарства, особливо в сусідніх країнах", - відповів на запитання DW Чеслав Секерський.

За його словами, на переговорах щодо нової торговельної угоди враховуватиметься перебіг війни в Україні, а також той факт, що експорт до ЄС є важливим джерелом доходів для українського бюджету. "У ситуації України це дуже важливо для її фінансових ресурсів, для фінансування оборони і закупівлі продукції військового призначення, - наголосив він. - Тут у нас є чітка думка. Ми всі говоримо, що Україна потребує допомоги і ми готові її надати, але розходимося в поглядах на те, як ця допомога має фінансуватися". Міністр наголосив, що підтримка України не повинна лягати тягарем на фермерів у ЄС, адже собівартість української продукції є набагато нижчою завдяки чорнозему та широкомасштабності виробництва.

"На цих переговорах ми також запитаємо українську сторону про перебіг реформ і дотримання умов, які діють у ЄС: наприклад, Україна досі використовує пестициди, які давно заборонені в Євросоюзі. І це також ставить під загрозу конкурентоспроможність фермерів ЄС", - підсумував Секерський.

Завдання "із зірочкою": знайти спільний знаменник усередині ЄС

Але є в Євросоюзі і протилежний табір: Іспанія, Португалія, Італія, Греція, Нідерланди, Німеччина вельми зацікавлені в імпорті української продукції. Україна виробляє крупи та олійні культури, важливі для низки європейських країн, таких як Іспанія, а також держав за межами Європи, підкреслив іспанський міністр сільського господарства Луїс Планас.

"Ми розуміємо, що є країни-члени ЄС, насамперед ті, що межують з Україною, які зазнають труднощів, тому що постраждали їхні сільськогосподарські ринки, але я вважаю, що ми не повинні забувати про становище самої України, яка зазнала несправедливого вторгнення з боку Росії, тому ми повинні надати їй політичну підтримку", - сказав він перед засіданням Ради ЄС і пообіцяв запропонувати Єврокомісії механізми для ефективної підтримки України "в цій складній ситуації".

Майбутні торговельні правила мають бути ретельно сплановані з урахуванням усіх інтересів, кажуть у Брюсселі. "Вкрай необхідно знайти баланс між підтримкою України як країни, що зазнає агресії, і збереженням нашого власного виробництва", - вказала міністерка сільського господарства Франції Анні Женевар.

Український міністр Коваль, спілкуючись із кореспонденткою DW, нагадав, що в Євросоюзі, членом якого готується стати Україна, існує спільна аграрна політика. "Ми хочемо прийти в ЄС не знекровленими, а як країна, яка розвивається в агросекторі. Якщо спільна аграрна політика передбачає зберегти Україну і допомогти їй вижити, то баланс дуже легко знаходиться і приймається правильне рішення", - переконаний він.

Читайте також: Мінагрополітики України Коваль: Наздоженемо кожного, хто краде українське зерно

Київ готовий до компромісів

Водночас Київ готовий піти на компроміс щодо тих продуктів, які в ЄС називають "чутливими" - це куряче м'ясо, цукор, мед, крупи, яйця, овес і кукурудза, на які ЄС запровадив обмеження навіть у рамках аграрного "безвізу" для України. "Результат, якого ми хочемо досягти на переговорах, - це лібералізована торгівля, безперешкодна торгівля "нечутливими" товарами", - резюмував Віталій Коваль. Він також наголосив, що як кандидатка на вступ до Євросоюзу Україна має бути більш пріоритетним постачальником для блоку, ніж треті країни, що наразі спостерігається не за всіма продуктами. Наприклад, щойно було обмежено ввезення українського меду, як його місце на ринку ЄС одразу зайняв мед із "третьої країни", розповів він.

Повертатися до колишніх умов - це не варіант, наполягає аналітикиня Європейського політичного центру в Брюсселі Світлана Таран: "Україна - кандидат на вступ до ЄС, тобто змінився статус, змінилися торговельні відносини з Євросоюзом як головним торговельним і стратегічним партнером, тож неможливо, щоб торгівля повернулася на той самий обсяг, який був до 2022 року".

Результат переговорів стане політичним сигналом

Експертка вважає, що необхідно відходити від квот і якомога швидше переходити до нових умов торгівлі. На її думку, компромісне рішення з урахуванням інтересів усіх сторін - це буде "щось середнє між сьогоднішніми значними преференціями і тими вкрай низькими квотами, які були до вторгнення". "Це стане політичним сигналом і для наших партнерів, і для наших ворогів, про те, що Україна і країни ЄС можуть домовлятися і знаходити консенсус навіть із дуже складних питань", - підкреслює Світлана Таран.

"Євросоюз буде підтримувати міцні відносини з Україною, що б не сталося і чого б це не коштувало, це цілком зрозуміло", - наголосив єврокомісар з питань сільського господарства і продовольства Крістоф Хансен. За його словами, нова угода зміцнить зв'язки між ЄС і Україною та допоможе країні досягти відповідності критеріям для майбутнього вступу до Євросоюзу, а також забезпечить передбачуваність, якої так прагнуть оператори обох сторін.