Болгарія не продаватиме Україні ядерні реактори: що тепер?

У Болгарії несподівано заявили про відмову продавати Україні два ядерні реактори російського виробництва, які планували використати для добудови на енергоблоках №3 та №4 Хмельницької атомної електростанції (ХАЕС). DW з'ясовувала можливі причини такого рішення та чи є альтернатива реакторам із Болгарії.

Аргументи Болгарії

Відмову продавати реактори озвучив віцепрем'єр Болгарії Атанас Зафіров, аргументувавши таке рішення необхідністю розвитку атомної енергетики в Болгарії через глобальне зростання цін на електроенергію. "Болгарія має як інфраструктуру, так і експертизу для розвитку цього сектору національними силами, а продаж реакторів був би серйозною помилкою", - цитує віцепрем'єра видання Novinite.

Зафіров додав, що це колективне рішення правлячої коаліції. Однак остаточно його ще має затвердити парламент країни. Ймовірно, саме тому міністерство енергетики України заявило, що поки "не отримувало офіційної позиції уряду Болгарії щодо цього питання". "Відповідно будь-які коментарі є передчасними", - повідомили DW у відомстві, додавши, що "Україна зацікавлена в придбанні обладнання для добудови двох енергоблоків Хмельницької АЕС".

Раніше в міненергетики України наполягали: будівництво на Хмельницькій АЕС необхідно, щоб компенсувати втрату потужностей через окупацію Запорізької АЕС росіянами, а закупити реактори у Болгарії "буде в рази дешевше і швидше, ніж будь-яке будівництво АЕС з нуля", оскільки блоки ХАЕС проєктувалися саме під реактори ВВЕР-1000. Президент України Володимир Зеленський також неодноразово підтримував добудову ХАЕС і закупівлю енергоблоків у Болгарії.

Набивання ціни або внутрішні суперечки

Україна та Болгарія ще з 2023 року вели перемовини про купівлю двох реакторів ВВЕР-1000, які "Росатом" поставив для болгарської АЕС "Белене", будівництво якої у 1990 році було призупинене. Влітку 2023 року болгарський парламент надав дозвіл на продаж, встановивши крайній термін 13 березня 2025 року. Однак жодних офіційних документів доти підписано не було.

Українська експертка з ядерної енергетики Ольга Кошарна припускає, що продаж не відбувся через зміну урядової коаліції в Болгарії після виборів у жовтні 2024 року. "Увесь минулий рік болгарська опозиція була проти рішення попереднього уряду Болгарії про продаж цих реакторів. Показово, що коли делегація "Енергоатому" в травні 2024 року була в Болгарії, щоб оглянути стан обладнання, то там були протести. І навіть не пропускали авто", - розповідає вона у розмові з DW.

Так само вважає голова енергетичного комітету Верховної Ради України Андрій Герус. "У болгарській коаліції є соціалісти. Вони мають досить проросійські погляди. Думаю, їхня позиція вплинула на ситуацію. Власне, цей віцепрем'єр і є від соціалістів", - каже він у розмові з DW.

Своєю чергою перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань енергетики Олексій Кучеренко вважає, що заявами Зафірова про небажання продавати реактори Болгарія грає на підвищення ціни продажу. "У мене є таке відчуття, що вони зрозуміли, що в цій ситуації це - нормальний товар. І ви читали кілька днів тому, що це вже не 600 мільйонів доларів, а 700, умовно. Тому вони торгуються. Нормально це чи ні? У принципі у світі всі торгуються. Це ж не простий контракт", - заявив він в ефірі "Суспільного".    

Болгарія зацікавлена у центрах обробки даних

Тим часом лідер найбільшої в парламенті Болгарії партії ГЄРБ ("Громадяни за європейський розвиток Болгарії") Бойко Борисов заявив, що країна має спробувати використати два реактори для реалізації проєкту будівництва центрів обробки даних разом з США та Великобританією, перш ніж домовлятися про їхній продаж Україні. "Я хочу щось зробити з англійцями, з американцями, це буде щось величезне. Якщо вийде - вийде. Якщо ні - ми їх продаємо", - цитує його болгарське інформагентство BTA.

Борисов пояснив, що "представники трьох найбільших світових фондів", які мають винятковий інтерес до будівництва величезних центрів обробки даних, зв'язалися з цього приводу з Болгарією і попросили почекати з рішенням продати Україні реактори, щоб "поговорити з президентом США Дональдом Трампом". За його словами, делегації з США вже прибули до Болгарії, щоб подивитися на реактори, а про їхній нібито ідеальний стан свідчить зацікавленість України.

Болгарські реактори - єдиний варіант для добудови

Під енергоблоки №3 та №4, які, за даними державної компанії "Енергоатом", завершені на 80 та 25 відсотків відповідно, планувався лише такий тип реакторів, як у Болгарії, зазначає експерт з енергетичних питань, директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. "Оскільки їх купувати в Росії, зрозуміло, ми не будемо, то єдиним варіантом була Болгарія. Інших джерел таких реакторів нема. Тому доведеться або будувати з нуля, або перебудовувати існуючу конструкцію повністю. Ціна цього буде набагато вищою", - пояснює він у розмові з DW. Нині ціни на будівництво з нуля одного енергоблоку коливаються від семи до 11 мільярдів доларів, додає Харченко.

Втім, вартість добудови із болгарськими енергоблоками також невідома, оскільки нема оновленого техніко-економічного обґрунтування (ТЕО), зазначає Кошарна. "Попереднє ТЕО, розраховане у 2017 році, закладало вартість будівництва у понад 76 мільярда гривень. Зараз ця сума, очевидно, інша. Мінімум 200 мільярдів гривень", - зауважує вона. Антикорупційний комітет Верховної Ради раніше вказував на корупціогенний фактор - відсутність аналізу можливості використання інших типів реакторів для будівництва енергоблоків.

З іншого боку закупівлю цих реакторів неодноразово критикували експерти через те, що Болгарія не має усіх комплектуючих до них. 

Читайте також: Добудова ХАЕС: чому критикують російські реактори з Болгарії

Чи варто добудовувати ХАЕС?

Тому рішення Болгарії не продавати реактори є позитивним для України, вважає Кошарна. "Я сподівалася на це, коли читала про політичні баталії у Болгарії", - каже вона. Зараз не на часі будувати атомну генерацію, додає експертка. "За даними "Укренерго", Україна має дефіцит балансуючих потужностей після того, як розбомбили всі теплові електростанції. Тому потрібно, в першу чергу, розвивати газову генерацію і накопичувальні потужності, які мають підключатися тільки в пікове споживання - ранкові та вечерні години", - каже вона.

Після війни, додає Кошарна, на ХАЕС варто будувати з нуля п'ятий та шостий реактори за технологією, наприклад, американської компанії Westinghouse. "Це буде краще, ніж добудовувати болгарські реактори без генерального підрядника - виробника, яким є "Росатом", - каже вона.

А найкращим варіантом, на думку Кошарної, було б будівництво малих реакторів замість великих енергоблоків. "Наприклад, Канада з 10 квітня видала ліцензії на будівництво малого реактора, виведення в експлуатацію якого заплановано у 2029 році. Зараз у світі такий тренд. По-перше, такі реактори більш сучасні, вони враховують останні досягнення науки, техніки. В нас є час подивитися, як в Канаді запрацює цей реактор", - пропонує вона. Також, за словами Кошарної, малі реактори дешевші і більш маневрені, й мають кращі системи захисту. "Ті, що планували добувати, розроблені ще в 70-х роках", - додає вона.

Своєю чергою Харченко не готовий відповісти на питання про те, чи варто добудовувати ХАЕС. "Рішення має бути ухвалено на підставі енергетичної стратегії, якій присвоєно гриф "Для службового користування". Тому ознайомитися з нею я не можу", - констатує він.