Шлезвіг-Гольштейн обирає відкрите програмне забезпечення

Без продуктів Microsoft практично жоден комп'ютер в державних установах Європи не працює. Дані зберігаються в хмарних сервісах, які надають технологічні гіганти США - Microsoft, Amazon або Alphabet. "Залежність Європи величезна", - каже Ян Пенфрат (Jan Penfrat), експерт організації European Digital Rights (EDRi), міжнародного об'єднання правозахисних організацій, які виступають за посилення захисту даних і цифрових свобод громадян. "У нас фактично немає альтернатив. По суті, сьогодні великі технологічні компанії можуть вирішувати, як буде виглядати наше цифрове життя, що ми можемо робити на наших пристроях, а що - ні", - констатує він.

Залежність Європи від бігтехів США видно на прикладі хмарних провайдерів: Amazon, Microsoft і Alphabet (Google Cloud) контролюють майже сімдесят відсотків європейського ринку хмарних обчислень. У той же час найбільший європейський постачальник хмарних послуг займає лише два відсотки ринку, йдеться в звіті Фонду Бертельсмана.

Залежність від монополістів - одна частина проблеми. Не менш критичним є те, що дані, які знаходяться в розпорядженні американських корпорацій, не обов'язково захищені від доступу з боку уряду США. Американські органи влади можуть запитувати дані, користуючись законом CLOUD Act (Clarifying Lawful Overseas Use of Data Act) або законом FISA (Foreign Intelligence Surveillance Act), і компанії зі Сполучених Штатів зобов'язані надавати ці дані, незалежно від того, де саме вони зберігаються.

Маленька земля Шлезвіг-Гольштейн і її великі плани

Федеральна земля Шлезвіг-Гольштейн в Німеччині має намір довести, що альтернативи бігтеху є. Влада регіону прагне відмовитися від програмного забезпечення, що поставляється американськими корпораціями, і перейти на відкрите програмне забезпечення ("опенсорс"), розроблене переважно європейськими та місцевими компаніями.

Одна з причин, що спонукала владу регіону до такого кроку, - відсутність у користувачів впливу на те, як будуть розвиватися технології американських корпорацій, пояснив Дірк Шредтер (Dirk Schrödter), міністр з цифровізації Шлезвіг-Гольштейну в інтерв'ю DW. З програмним забезпеченням, розробленим в Європі, ситуація інша, особливо якщо йдеться про "опенсорс"-рішення, де вихідний код знаходиться у відкритому доступі. У цьому випадку простіше виконати спеціальні побажання або вимоги, які висуває державне управління, пояснює Шредтер.

Ініціатива не нова: вперше маленька земля на півночі Німеччини оголосила про намір домогтися цифрового суверенітету в 2020 році, а минулого року опублікувала стратегію відходу від бігтехів. Перехід поступовий і займає роки, але Дірк Шредтер каже, що перші успіхи вже є. "Шлезвіг-Гольштейн на прямому шляху до того, щоб до вересня 2025 року зробити великий крок до незалежності у використанні офісних додатків", - стверджує він. Шредтер має на увазі заміну офісного пакету Microsoft Office на LibreOffice, поштових сервісів Microsoft Exchange і Outlook - на додатки Open XChange і Thunderbird. Нарешті, 23 червня влада Шлезвіг-Гольштейна оголосила, що провела успішні тести, і тепер всі дві тисячі місцевих чиновників будуть використовувати для відеоконференцій відкрите програмне забезпечення OpenTalk.

Це допоможе заощадити гроші

Перехід на відкрите програмне забезпечення для не найбагатшої з федеральних земель ФРН - ще й питання економії бюджету. Ліцензії бігтехів коштують дорого: федеральна влада ФРН переказала тільки Microsoft у 2024 році за ліцензію на використання продуктів компанії понад 200 мільйонів євро, за десять років чек збільшився в чотири рази. Наводячи ці цифри у своїй доповіді на тему розвитку цифрового суверенітету, влада землі Шлезвіг-Гольштейн зазначає, що таке "значне зростання не може пояснюватися тільки появою нових послуг і робочих місць", але, швидше за все, пов'язане з монополією Microsoft.

"Щороку десятки мільярдів євро з країн-членів Європейського Союзу надходять до кишень великих технологічних корпорацій, щоб забезпечити наші державні установи програмним забезпеченням", - вказує Ян Пенфрат. Ці гроші можна інвестувати в альтернативні рішення, якби уряди були готові, наприклад, перевести державне управління на програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом, додає експерт. Перевагою відкритого вихідного коду є можливість не тільки адаптувати програмні рішення під конкретні потреби державних установ, але і проводити незалежні аудити кібербезпеки.

Досвід Мюнхена: відмовилися від Microsoft ще в 2003 році

Понад двадцять років тому столиця Баварії Мюнхен теж не хотіла платити високі ліцензійні збори і, коли Microsoft значно підвищила вартість ліцензії за оновлення операційної системи Windows, влада Мюнхена вирішила почати перехід на LiMux на базі Linux (злиття слова з Linux і München. - Ред.), розповідає Лаура Дорнгайм (Laura Dornheim). Вона керує цифровими проєктами Мюнхена і відповідає за 1400 співробітників IT-відділів міста.

Але Мюнхен, розповідає Дорнгайм, повернувся до Microsoft у 2017 році, і повернення стало тривалим процесом: "До кінця минулого року ми ще паралельно використовували LibreOffice". Не тільки перехід коштував дуже дорого, але тепер Мюнхен знову змушений платити високі ліцензійні збори Microsoft, додає вона. Втім, причина такого розвороту, на її переконання, була суто політичною - не те щоб альтернативи американській компанії були недостатньо хороші. Однак Мюнхен не відмовився повністю від програмного забезпечення з відкритим вихідним кодом.

"Місто Мюнхен йде чітким курсом - при закупівлі нових цифрових проєктів пріоритет віддається рішенням з відкритим вихідним кодом", - каже Дорнгайм. "Тільки якщо немає продуктів з відкритим вихідним кодом або з економічних чи професійних причин їхнє використання неможливе, а в разі багатьох спеціалізованих додатків, на жаль, так і буває - тоді застосовується пропрієтарне програмне забезпечення (програмне забезпечення, вихідний код якого контролюється виробником. - Ред.)", - зазначає вона.

Читайте також: Кіберзлочинність в Німеччині зростає через хакерські атаки з РФ

Міністр з цифровізації землі Шлезвіг-Гольштейн Дірк Шредтер налаштований оптимістично і каже, що, на відміну від 2003 року, зараз ідеальний момент для переходу на "опенсорс". "Майбутнє держуправління буде зовсім іншим, ніж у минулому. Перехід до хмарних сервісів, робота на основі великих даних, автоматизація процесів, - перераховує Шредтер. - У будь-якому випадку, в майбутньому доведеться мислити інакше і використовувати інші рішення".