"Стрічку часу" показали на Берлінале. Чи вполює "ведмедя"?

Фільм "Стрічка часу", спільного виробництва України, Люксембургу, Нідерландів та Франції, розповідає про навчання в школах України на тлі війни. Це єдиний документальний фільм з 19 фільмів основної конкурсної програми Берлінського міжнародного кінофестивалю. Крім того, на Берлінале "Стрічка часу" претендує ще й на Documentary Award.

Прем'єра відбулася в головному кінотеатрі кінофестивалю Berlinale Palast. В глядацькому залі були присутні команда творців фільму, а також герої стрічки. Попри народження дитини два дні тому змогла доєднатися до прем'єри і режисерка Катерина Горностай.

"Коли чути спів пташок, психологічно люди стають спокійнішими… Коли ми робили цей фільм, ми записували багато пташок в усіх місцях, де ми знімали. Ми хочемо, щоб вони співали в Україні і щоб вона не була небезпечним місцем. Це наша спільна мрія", - сказала Горностай після показу фільму.

 

Фільм-спостереження за школярами

Документальна стрічка не має одного основного героя. Фільм має мозаїчну структуру і охоплює різні покоління українських дітей, що навчаються в школах у різних регіонах - чи то далеко від фронту у Бородянці та Черкасах, чи то поруч з білоруським кордоном, чи то за 15 кілометрів від позицій росіян. Деякі відзняті школи не увійшли до фінального монтажу через небезпеку атак. 

"Стрічка часу" поступово розгортає перед глядачем виклики, з якими стикаються школярі і вчителі через війну: неможливість очного навчання, зруйновану інфраструктуру, постійні тривоги, які переривають навчальний процес, психологічні проблеми і травми школярів.

Фільм Горностай можна радше назвати фільмом-спостереженням. Разом з глядачем вона спостерігає, зокрема і за тим, як діти навчаються під землею в Харкові, як до школярів приходять ветерани, як в Ромнах ховають директорку розбомбленої школи та як випускний дітей з Бахмуту проходить онлайн. 

"Який хоробрий народ"

Публіка на Берлінале сприйняла фільм вкрай тепло: вщент забитий зал довго аплодував після прем'єри. "Який хоробрий народ. Мене неймовірно вразило, як українці намагаються жити нормальним життям, незважаючи на війну. Це мене дуже зворушило", - каже в розмові з DW німецька пенсіонерка Елізабет Байхт (Elisabeth Beicht), яка зараз викладає німецьку мігрантам. "Мене також вразило те, що не було ніякої ненависті. Дуже зворушливо. Якимось чином не було ненависті. Смуток, але не ненависть", - ділиться своїми враженнями від побаченого жінка. 

Вразив фільм і німецьку театральну акторку Інес Венус (Ines Venus). Вона каже, що їй приємно було бачити моменти радості серед українців. Утім, жінка підмічає, що чим ближче до фронту, все "здається крихкішим". "Зі старшими дітьми, з підлітками, відчувалося, що вони, можливо, здогадуються, що на них чекає після закінчення школи, - додає Венус. - Точно не знаєш, але майбутнє може бути дуже сумним і гірким для них. Сподіваючись, що ні, не дай Боже!".

Читайте також: Фільм про російську окупацію Чорнобильської АЕС вразив глядачів на Берлінале

"Діти дуже хочуть навчатися"

"У фільмі є покоління дітей, які жодного разу не були ще в школі. Тобто починаючи з COVID і потім з початком повномасштабного вторгнення, є учні, які весь цей час навчалися тільки онлайн", - каже  продюсерка фільму "Стрічка часу" Ольга Брегман у розмові з DW. 

Для частини учнів, додає вона, ходіння до бомбосховищ стало частиною їхнього навчального процесу. "Важливо, що вони дуже хочуть навчатися. І це така червона лінія, яка проходить через цей фільм, що діти хочуть іти в школу. І тому якраз навчання - це частина їхньої боротьби", - каже Брегман. 

Підготовка до життя під час війни

У старших класах, показаних у фільмі, активно проходить підготовка до реалій війни. Школярі частково проходять військовий вишкіл, вчаться стріляти, грають у військово-патріотичну гру "Джура". Сама фраза "стрічка часу" відсилає до моменту у фільмі, де школярів однієї з українських шкіл вчать накладати турнікет і вказувати час, коли це було зроблено. 

"Їхній вибір (після школи. - Ред.) набагато складніший. І мені здається, один з таких важливих меседжів цього фільму, що сьогоднішня освітня система, яка адаптувалась до війни, готує дітей бути готовими боротися", - каже продюсерка. 

Вчитель-військовий і випускниця на Берлінале

У день прем'єри на пресконференції в Берліні, окрім команди творців фільму, були також присутні герої, яких показали в фільмі. Зокрема, школярка з Черкас, яка під час зйомок фільму випускалася зі школи. "Якщо говорити про процес зйомки це було насправді все дуже випадково. Спочатку ми не знали, що нас збирається знімати Катерина Горностай…", - згадує героїня фільму Ольга Бригинець. 

"Для мене це все було випадковістю - як мене знімали, коли складала НМТ (національний мультипредметний тест. - Ред.), і випускний", - каже дівчина. Під час навчання в школі, каже Ольга, вона цікавилася знімальним процесом і наразі навчається на другому курсі на режисурі.

Приїхав до Берліну і вчитель інформатики з Черкас Борис Ховряк, якого показували в фільмі. Вже після завершення знімального процесу вчитель пішов у військо. "Якщо говорити про ті емоції, які ми маємо, то це, на жаль, неможливо передати словами", - сказав Ховряк під час пресконференції. "Незважаючи на ті факти, які змусили мене піти воювати, можу сказати, що, незалежно від усього, будемо продовжувати захищати Україну та українських дітей, українську освіту від агресії Російської Федерації", - додав військовий.

Berlinale Baby

Приємною несподіванкою на фестивалі стало те, що за день до офіційної прем'єри фільму Катерина Горностай народила хлопчика в Берліні. За словами Матильди Енро з відбіркового комітету кінофестивалю, таке на Берлінале трапляється вперше. Батько хлопчика - партнер Катерини Нікон Романченко - режисер монтажу фільму "Стрічка часу". 

"Наш малюк, якого очікували через кілька тижнів після Берлінале, вирішив приєднатися до нас на фестивалі минулої ночі, якраз вчасно до завтрашньої прем'єри "Стрічка часу", - написала Катерина Горностай в середу, 19 лютого, й додала, що мама і малюк здорові.

Монтувати фільм Катерині і Нікону довелося, коли режисерка дізналася, що вагітна. "Коли Катя працювала над фільмом ми проговорювали, що це більша відповідальність, бо знаєш, що й ти будеш мамою. І що поки у нас невизначене майбутнє в Україні, ми не розуміємо, як довго буде тривати війна…", - ділиться своїми думками з DW продюсерка фільму "Стрічка часу" Ольга Брегман.

Виклики війни для вчителів

Знаходити історії вчителів і шкіл, які можна показати в фільмі, допомагала неприбуткова освітня українська організація "Освіторія", яка, за словами голови організації та виконавчої продюсерки фільму Зої Литвин, спеціалізується на підтримці вчителів і піднятті престижу професії. За підрахунками "Освіторії", українська система освіти втратила за час повномасштабної війни близько 40 тисяч вчителів - це ті, хто пішов з професії, переїхав, або пішов на фронт.

Чи не найбільша потреба, про яку говорять вчителі під час війни, каже Литвин, інструменти для підтримки ментального здоров'я дітей і роботи з травмами. "Найперше питання, як вчителям підтримувати себе, для того, щоб потім підтримувати дітей у класі. А друге - ідентифікувати травму, розуміти, куди дитину направити з цією травмою, як навчати дитину, у якої в родині смерть одна або кілька", - каже вона і додає, що зараз українські вчителі багато навчаються, щоб забезпечувати дітям цю підтримку.

Де дивитися фільм "Стрічка часу"?          

Окрім організаційної підтримки на ранніх етапах, українська спілка "Освіторія" долучилася до створення фільму фінансово, каже Литвин. "Ми найбільший донор цього фільму, і третина фінансування точно організована нашою спілкою", - зауважує Литвин.

"Наш фільм є копродукцією між Україною, Люксембургом, Голландією та Францією", - розповідає DW продюсерка фільму Наталія Лібет і додає, що виробничий бюджет фільму становить 300 тисяч євро. "Ми зібрали гроші по всій Європі і ми дуже пишаємося, що в нас є такий унікальний кейс, що є гранти, приватні гроші, національні та регіональні гроші європейських країн", - каже Лібет.

Зокрема, у рамках програми MediaFit від DW Akademie та Canal France International, що фінансується ЄС, фільм отримав фінансування на постпродакшн. В Україні документальний фільм "Стрічка часу" вийде на "Суспільному",  який є партнером програми MediaFit.