Берлін після розмови Трампа й Путіна: шок і надія

Володимир Путін тягне час, а його слова про готовність зупинити війну Росії проти України викликають сумніви. Так політики в Німеччині реагують на телефонну розмову президента Росії з главою Білого дому Дональдом Трампом, що відбулася в понеділок, 19 травня. Агентство Reuters із посиланням на анонімне джерело повідомило, що лідери в Європі та Україні "шоковані" після спілкування з Трампом за підсумками його розмови з Путіним, оскільки президент США відмовився чинити санкційний тиск на Москву з метою швидкого припинення вогню.

Глава Кремля "як і раніше, не готовий до компромісів", - заявив у вівторок, 20 травня, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус (Boris Pistorius). Путін "водить Трампа за ніс", зазначив в інтерв'ю телеканалам RTL/ntv майбутній голова комітету Бундестагу з питань зовнішньої політики і член правлячої партії Християнсько-демократичний союз Армін Лашет (Armin Laschet). За його словами, європейці попереджали Трампа про це.

Представник опозиційних Зелених Робін Ваґенер (Robin Wagener) у бесіді з медіа-групою Funke назвав телефонний дзвінок "переговорним театром". Найбільша опозиційна партія в Бундестазі, ультраправа "Альтернатива для Німеччини" (АдН) не поспішає з коментарями, але в соцмережі Х, колишньому Twitter, розкритикувала підготовку 18-го пакету санкцій Євросоюзу, спрямованого проти можливих спроб відновлення постачань російського газу в Німеччину газопроводами "Північний потік-1" та "Північний потік-2". АдН виступає за такий крок і називає це "реалістичною зовнішньою та енергетичною політикою".  

Чи є єдність США і Європи щодо України?

За підсумками більш ніж двогодинної розмови президент Путін заявив, що Росія готова до подальших перемовин про перемир'я і закінчення війни, але, по суті, відмовився від припинення вогню й не озвучив пункти, за якими Росія була б готова до компромісу. Раніше на першій за три роки війни зустрічі з представниками України в Стамбулі російська делегація висунула умови припинення вогню, серед яких, за даними ЗМІ, визнання окупації п'яти регіонів півдня й сходу України й виведення українських військ з тих їхніх частин, які підконтрольні Києву. Президент України Володимир Зеленський відповів на це відмовою, але підтвердив готовність продовжувати переговори.    

Телефонній розмові Трампа й Путіна передувала серія телефонних дзвінків групи європейських лідерів до Вашингтону. Новий канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz), один з учасників цих консультацій, поки висловився обережно. Європа й Америка "єдині" та підтримуватимуть Київ на шляху до припинення вогню, написав Мерц у соцмережі X.

Один із провідних політичних оглядачів ФРН, кореспондент газети Bild-Zeitung Пауль Ронцгаймер (Paul Ronzheimner) заперечив: "Ні, пане федеральний канцлере, Європа і США НЕ єдині", - написав він у соцмережі X, зауваживши, що в такому разі Вашингтон одразу б запровадив санкції, як і європейці. 10 травня лідери Німеччини, Франції, Британії та Польщі після дзвінка Трампу з Києва висунули Москві ультимативну вимогу про припинення вогню, пригрозивши санкціями.     

Перша поразка Мерца?

"Катастрофічний для України результат телефонного дзвінка між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним - це і перша велика поразка для Фрідріха Мерца", - пише берлінський кореспондент газети Süddeutsche Zeitung Даніель Бресслер (Daniel Brössler). За його словами, Мерц пішов на ризик, оголосивши разом з іншими європейськими лідерами Путіну ультиматум. Розрахунок на те, що Трамп втратить терпіння і підтримає погрозу санкціями, не справдився, пише оглядач, зазначаючи, що спроба того варта. Тепер Мерц змушений підкреслювати "американсько-європейську єдність, якої немає", зазначає Бресслер. Проте, журналіст вважає, що справа України "ще не програна" - якщо санкції виявляться сильнішими, ніж очікує Путін, європейська військова допомога, включно з постачанням Києву німецьких крилатих ракет TAURUS дасть Києву "перепочинок", а дипломатична підтримка збережеться.

Тепер європейці загалом опинилися перед вибором - реалізувати озвучену погрозу Москві й запровадити жорсткіші санкції або намагатися зберегти крихку єдність з Вашингтоном, вважають оглядачі в Берліні. Озвучений у Брюсселі у вівторок, 20 травня, 17-й санкційний пакет серед іншого стосуватиметься так званого "тіньового флоту" - танкерів, які Росія використовує для експорту нафти й нафтопродуктів в обхід введених Заходом обмежень. Сотням танкерів буде закрито доступ до портів Євросоюзу.

Дехто, як, наприклад, заступник голови Мюнхенської конференції з безпеки Бенедикт Франке (Benedikt Franke), пропонує використати для допомоги Україні не тільки відсотки, а й частину самих заморожених у Європі російських активів, а це близько 300 мільярдів євро. Чи підуть на це європейці, і як швидко - питання відкрите.

На цьому тлі оглядач газети Die Zeit Карстен Лютер (Carsten Luther) радить Україні та європейцям "бути напоготові та зберігати єдність", тобто продовжувати шлях санкцій і військової підтримки, навіть якщо США зійдуть з дистанції та вийдуть з переговорів, на що знову натякнув віцепрезидент Джей Ді Венс. Надія, за яку явно чіпляються в Європі ґрунтується на тому, що Трамп їх "слухає", пише Die Zeit. Чи чує він їх - після телефонного дзвінка між Вашингтоном і Москвою "залишається неясним".