Атаки РФ на полігони: як Україна може захистити військових

Останнім часом почастішали атаки РФ на українські полігони з підготовки військових. Так, російські війська вночі 12 серпня вдарили ракетами по території одного з навчальних підрозділів Сухопутних військ Збройних Сил України (ЗСУ). Внаслідок цього загинув один солдат, ще 11 отримали різні поранення, які під час переміщення до укриття потрапили в зону ураження касетних боєприпасів, наголосив у Сухопутних військах. Таким чином попри заявлені військовим командуванням заходи безпеки, російські удари продовжують забирати життя українських воїнів на полігонах. Що роблять у ЗСУ для посилення безпеки та чи можна ще щось покращити - розбиралася DW.

Обстріли полігонів 

Уперше Росія вдарила по навчальному полігону в Україні 13 березня 2022 року. Того дня було випущено 30 ракет по навчальному центру в Яворівському районі на Львівщині, внаслідок чого загинула 61 людина, ще понад 160 - отримали поранення.

Системно ж бити по полігонах РФ почала в 2025 році. Так, 1 березня росіяни вдарили касетною ракетою "Іскандер-М" по полігону "Новомосковський" в селі Черкаське поблизу Дніпра. За даними українських ЗМІ, тоді загинуло "кілька десятків" військових, і "до сотні" було поранено. Ця трагедія викликала великий резонанс у суспільстві. Волонтери, аналітики та військові критикували військове керівництво, закидаючи йому погану протидію розвідувальним дронам та зведення недостньої кількості укриттів на полігонах. Крім того, лунали заклики відійти від радянської практики шикувань біля фронту. За даними нардепки Мар'яни Безуглої, трагедія сталася власне під час шикування.

Згодом, 1 червня РФ атакувала полігон в Сумській області, внаслідок чого загинули 12 військових. Після цього командувач Сухопутних військ Михайло Драпатий подав рапорт про відставку, який погодив президент України Володимир Зеленський. Драпатого натомість було призначено новим командувачем Об'єднаних сил. Через кілька днів внаслідок повітряного удару РФ загинули двоє військових на полігоні на Полтавщині, а 22 червня - три людини на полігоні в Херсонській області. У липні росіяни обстрілювали навчальні центри на Чернігівщині та Кропивницькому, де, за інформацією The New York Times, загинули щонайменше 12 іноземних добровольців.

Щоразу для з'ясування всіх обставин та причин втрат під час ударів по полігонах призначається проведення розслідування - як всередині ЗСУ, так і працівниками Державного бюро розслідувань (ДБР). Та поки що публічно не повідомлялося про результати жодного з них.

"Усе почали вкопувати в землю"

Після низки атак головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 30 липня доручив перевести більшість етапів навчання бійців Сил оборони України під землю, і вказав на необхідність миттєво реагувати на сигнали повітряної тривоги та появу розвідувальних безпілотників.

Утім, як пояснило джерело DW в Сухопутних військах ЗСУ, всі ці заходи почали реалізовувати ще після удару по полігону 1 березня. "На той час командувач Сухопутних військ Михайло Драпатий ухвалив рішення щодо посилення безпеки. Раніше люди в палаткових містечках могли проживати, то відтоді все почали вкопувати в землю", - розповів співрозмовник на умовах анонімності. Також, за його словами, було вирішено змінити алгоритми оповіщення особового складу під час сигналу повітряної тривоги, розосередити особовий склад, який перебуває в навчальних центрах і на полігонах.

Крім того, за даними цього ж джерела, було розпорядження обладнати навчальні центри, полігони та інші військові об'єкти укриттями або сховищами і планувати все навчання таким чином, щоб максимально уникнути скупчення особового складу. "Тобто люди можуть жити в одному місці, а заняття проводитися в іншому на відстані кількох кілометрів. Ці локації також мають бути забезпечені укриттями. Але все не можна зробити одномоментно, тому ця робота триває досі. Будуються розосереджені невеличкі бліндажі на кількох людей, де вони будуть захищені від ракетних ударів. Але на все це потрібен час і ресурси", - пояснив співрозмовник. 

Базова військова підготовка очима військових

Військовослужбовці, які нещодавно долучилися до війська і проходили базову військові підготовку (БЗВП), підтверджують всі вищеперелічені заходи безпеки. "Коли були тривоги, ми йшли в ліс. Ніхто не нехтував, навіть вночі виходили. На початку були шикування на плацу, але після чергового удару їх скасували", - розповідає DW Євген (ім'я змінено), який проходив БЗВП з березня по травень на Львівщині.

Згодом він проходив злагодження на іншому полігоні, де пережив російський удар. "Цей полігон доволі великий. Ми були в частині, яку займає Нацгвардія, а удар пройшовся по іншій, де перебували ЗСУ. Та частина, в якій були ми, повністю знаходиться під землею - всі бліндажі, їдальня, навчальні класи. На поверхні лише господарчі споруди, бані. В тій частині, куди прийшовся удар були просто намети, трохи вкопані в землю", - зазначає Євген. За його словами, на полігоні під час тривог всіх заганяли в бліндажі. "Хто тинявся, міг отримати на горіхи від командування. Шикувань не було", - каже він.

Сергій (ім'я змінено), який проходив 50-денну БЗВП з квітня до початку червня на Чернігівщині також залишився задоволеним заходами безпеки під час навчання. "Ми жили в лісі в бліндажах. Під кінець навчання почали будувати ще нові бліндажі. Коли нас водили на полігон і була ракетна тривога, то ми ховалися в окоп і одягали "броніки". Укриттів тоді на полігоні не було, але вже будували", - згадує він.

Крім того, за словами Сергія, під час БЗВП телефон видавали тільки раз на тиждень, щоб убезпечити від ударів. "Мені з одного боку це не подобалося, бо розповідали, що на сусідніх локаціях телефонами можна було користуватися вільно. Але з іншого боку може й добре. Хоча, у кількох людей все одно під кінець навчання з'явилися телефони, з яких вони дзвонили. При цьому в таборі був Starlink, і якби нормально організували, то всі могли б підключатися до інтернету, і не було б небезпеки скупчення", - зазначає він, додаючи, що під кінець навчання все ж дозволили дзвонити через Starlink. 

Нехтування тривогою

Військовий аналітик, ветеран російсько-української війни, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман вважає, що нині Сухопутні війська роблять все можливе для безпеки під час навчань. "Раніше були шикування, збиралися в одному місці. А російська аеророзвідка або так звані "ждуни" цю інформацію передавали. Зараз ситуація змінилися. На жаль, є жертви, але ми не можемо просто закрити полігони й не проводити навчання. Саме цього і хотіла б РФ", - сказав Гетьман у коментарі DW. 

Навчати ж усіх військових за кордоном, на його думку, на практиці не реально. "Наприклад, беремо бригаду - дві чи чотири тисячі людей. Де вони мають жити, як їх перевезти туди? Це можливо, але безглуздо. Нам потрібно щомісячно не менше 20-30 тисяч людей. Для того, щоб їх підготувати, потрібно не менше трьох місяців. Разом із резервом виходить приблизно 100 тисяч кожен місяць перевозити", - пояснює він.

Джерело в Сухопутних військах також наголосило на складності підготовки усіх військових за кордоном. "Це додаткове навантаження на логістику і на держбюджет. Хоча за можливості це робиться. У нас є підрозділи і цілі бригади, які навчаються за кордоном. Ба більше, навіть курсанти навчальних закладів БЗВП вже проходитимуть за кордоном", - зазначив співрозмовник.

У Сухопутних військах головною причиною того, що російські удари по полігонах продовжують забирати життя військових, вбачають нехтування сигналами повітряної тривоги військовослужбовцями. "Я неодноразово був свідком, коли лунає сигнал повітряної тривоги, а люди перебувають в курилках. Ці люди тільки долучилися до армії, і в них ще немає сприйняття небезпеки, тому що вони прийшли з відносно мирних територій, де під час повітряної тривоги містяни займаються своїми справами", - пояснює DW джерело у Сухопутних військах.