Антивоєнний конгрес: "агенти змін" зібралися в Брюсселі

У Брюсселі 8 і 9 квітня пройшов третій Конгрес антивоєнних ініціатив, на який з'їхалися понад три сотні активістів, представників груп громадянського суспільства, політичних діячів та експертів. Більшість учасників конгресу - росіяни, які прибули не тільки з країн імміграції або тимчасової релокації, а й прямо з Росії. Багато хто брав участь у заходах анонімно. Саме тому журналістів попросили не публікувати матеріали про конгрес, поки всі делегати не роз'їдуться.

Фотографувати також було заборонено всім, окрім офіційного фотографа, у кожній залі спеціально позначили місця для тих, хто не бажав потрапити на фото, а зйомки інтерв'ю велися тільки у відведених для цього "сліпих зонах". 

Приїхали на конгрес і українці, які взаємодіють із росіянами в антивоєнних проєктах. Один із них - People First - "Перш за все - люди". Це міжнародна кампанія за звільнення людей, насильно утримуваних унаслідок російського вторгнення в Україну, яку активісти розгорнули на тлі спроб мирного врегулювання під керівництвом США.

Її ініціатори домагаються того, щоб першочерговим питанням на майбутніх мирних переговорах стала доля тисяч українських цивільних осіб, утримуваних російською державою, тисяч українських і російських військовополонених, яких утримують обидві сторони, тисяч українських дітей, депортованих у РФ, і сотень російських політв'язнів, позбавлених волі за протести проти війни.

Депутати  Європарламенту  в дні конгресу пообіцяли ініціативній групі наполягати на внесенні цього питання до порядку денного майбутніх  мирних переговорів щодо України , на участь у яких розраховує Європейський Союз.

Взаємодія українського та російського громадянських правозахисників заради ув'язнених

Навколо кампанії "Перш за все - люди" згуртувалися українські правозахисники з Центру громадянських свобод і Харківської правозахисної групи та російські з товариства "Меморіал". "Ми не об'єднуємося з правозахисниками з інших країн, ми завжди підтримуємо одне одного. Нас дуже мало, тому коли виграють одні - виграє весь світ", - сказала DW Анастасія Головненко з Центру громадянських свобод.

Вона нагадала, що українські організації не мають доступу до місць на тимчасово окупованих територіях і в РФ, де утримуються військовополонені, депортовані діти, незаконно ув'язнені цивільні та політв'язні. "Тому російські колеги з "Меморіалу" - ті самі, що в 90-х працювали з російськими архівами, аби ми мали змогу разом довести, що голод і репресії в середині ХХ століття були свідомою політикою сталінського режиму, - зараз допомагають нам отримати інформацію про жертв російських воєнних злочинців, які так само свідомо намагаються знищити українську націю", - каже правозахисниця.

Для української сторони інформація від російських колег - єдиний спосіб дізнатися про долю тих, кого утримує РФ, щоб з одного боку зібрати доказову базу для майбутнього трибуналу, а з іншого - передати людям гуманітарну допомогу, листи та докласти всіх зусиль, щоб вони дожили до дня звільнення.

Представники українського та російського громадянського суспільства також взаємодіють у гуманітарних проєктах, пов'язаних із підтримкою заручників російського режиму та захистом їхніх прав, доказуванням воєнних злочинів, міжнародним лобіюванням санкцій проти РФ та просуванням міжнародного правосуддя щодо російських воєнних злочинців.

"Шукатимемо людей у в'язницях ще багато років"

Як зауважив у бесіді з DW віцепрезидент Free Russia Foundation Григорій Фролов, наприклад, у російських кримінальних процесах можуть брати участь тільки адвокати з російською ліцензією. "Навіть якщо ми розуміємо, що справу виграти не можна, навіть просто участь адвоката в процесі, коли він може розмовляти з підопічним, підвищує шанси на те, що людину не будуть катувати, що з нею будуть нормально поводитися, що з нею буде зв'язок і листування", - розповів Фролов.

Його організація підтримує проєкт "Пошук. Полон", який допомагає знаходити і підтримувати українських військовополонених і цивільних заручників усередині російської системи, оскільки російська сторона їх ховає. І якщо щодо утримуваних Росією військових хоча б можна подати запит, то "цивільних просто не існує", каже він, тож для допомоги їм треба докладати значно більше зусиль: "Навіть якщо зараз унаслідок попередніх перемовин піде тренд на перемир'я, то ми розуміємо, що шукатимемо людей у в'язницях ще багато років".

"І це не про "мир у всьому світі", а для того, щоб конкретні люди не загинули, а конкретні воєнні злочинці колись постали перед міжнародним правосуддям", - каже Фролов.

Нестандартні рішення щодо боротьби з безкарністю

Окрема сесія на конгресі була присвячена ефективним механізмам притягнення міжнародних злочинців до відповідальності. Міжнародні експерти поділилися успішними кейсами, обговорили нестандартні рішення і разом визначили необхідні заходи щодо боротьби з безкарністю. Наприклад, вони дійшли висновку про необхідність продовження ретельної документації всіх скоєних росіянами в Україні злочинів, розраховуючи на майбутнє правосуддя, зокрема й застосування універсальної юрисдикції. Тут було навіть розглянуто приклад судового позову українця, поданого в Аргентині для розслідування тортур з боку російських військових на окупованих територіях України.

Був на конгресі і семінар з регіональної журналістики в сьогоднішній Росії, дискусія про стратегії російського громадянського суспільства, дебати про допомогу відмовникам від військової служби у і дезертирам у РФ, сесія про протидію пропаганді в школах і роботу з підлітками.

На противагу "самопроголошеним лідерам російської опозиції"

Конгрес антивоєнних ініціатив - проєкт Платформи громадянських, антивоєнних і гуманітарних ініціатив. Це самоврядний альянс із понад 90 ініціатив і понад 40 індивідуальних активістів - горизонтальна організація, члени якої також провели семінар про горизонтальний підхід як альтернативу ієрархічним структурам та його переваги.

Такий підхід переконав спонсорів - з моменту свого запуску 2022 року конгрес отримав підтримку МЗС Німеччини, а з 2023 року - Єврокомісії. Цю модель протиставляють іншим акторам російської опозиції.

"З моєї точки зору, ця група має набагато більшу легітимність, ніж самопроголошені лідери російської опозиції, бо ця група намагається використовувати горизонтальний підхід, - сказав DW на конгресі німецький чиновник. - Ця платформа заслуговує на те, щоб бути почутою і відігравати важливу роль, коли мова заходить про Росію завтрашнього дня. Я думаю, що люди тут представляють щось більше, ніж Ходорковський, Каспаров або хтось іще, хто виступає на великій сцені, але не має за собою жодної структури".

Подібної мережі активістів раніше не існувало, але тепер вона здатна з Європи "вдихнути життя" в громадянське суспільство в Росії, зазначив, відкриваючи конгрес, глава відділу Росії в зовнішньополітичній службі Євросоюзу Дірк Шюбель (Dirk Schuebel). "Росія потребує змін, а ви - важливі агенти цих змін", - сказав він, звертаючись до присутніх. І хоча ніхто з них не має ілюзій щодо впливу громадянського суспільства на політичний порядок денний у РФ, мета Платформи та її партнерів - зберегти низові організації та структури.