Якщо будуть вибори: хто може скласти конкуренцію Зеленському
3 квітня 2025 р.
Можливість чи неможливість проведення виборів в Україні активно обговорюється як всередині країни, так і за її межами. На початку лютого 2025 року спецпредставник США в Україні Кіт Келлог сказав, що Вашингтон хотів би проведення виборів в Україні, можливо, до кінця року, особливо в разі досягнення перемир'я з Росією у найближчі місяці. І це при тому, що опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведене 12-22 березня, показало, що майже 80 відсотків українців проти виборів у випадку тимчасового перемир'я без гарантій безпеки.
Відповідно до чинного законодавства, парламентські вибори мають відбутися через 60 днів після завершення воєнного стану, а президентські - через 90. Нині воєнний стан триває до 8 травня. Якщо його не подовжать, то парламентські вибори теоретично можна провести в липні, а президентські лише у серпні. Однак голова ЦВК Олег Діденко вже заявив, що підготовка до виборів після закінчення війни вимагатиме більше часу, ніж встановлено чинним законодавством. DW з'ясовувала, чи є конкуренти у чинного президента України Володимира Зеленського, якщо ж вибори все-таки відбудуться у 2025 році?
Мінливі соцопитування
Дослідження щодо результатів гіпотетичного голосування на парламентських та президентських виборах, які проводять соціологічні агенції, незмінно показують фаворитами колишнього головнокомандувача ЗСУ, а нині посла України у Великобританії Валерія Залужного і чинного президента України Володимира Зеленського. Так, у листопаді 2024 року соцдослідження центру "Соціальний моніторинг" показало, що громадяни віддали б більшість голосів за Залужного (27 відсотків). Тоді як Зеленський опинився би на другому місці з 16 відсотками голосів, а експрезидент України Петро Порошенко - на третьому (7 відсотків). Майже ідентичні показники засвідчили результати опитування "Центру соціальних та маркетингових досліджень "СОЦИС", яке оприлюднило 19 лютого видання "Українська правда".
Але заяви президента США Дональда Трампа про начебто низький рейтинг Зеленського та інші випади на адресу українського лідера змінили ситуацію. У лютому соціологічна компанія Gradus Research після провела експрес-опитування, за результатами якого чинний президент має підтримку на рівні 23 відсотків і посідає перше місце серед опонентів. Утім, показників інших можливих кандидатів, як і їхнього переліку, соціологічна група не оприлюднила.
Читайте також: Вибори в Україні: які шанси на їх проведення у 2025 році?
Свіжіші дослідження, проведені після публічного конфлікту між Трампом та його віцепрезидентом Джей Ді Венсом та Зеленським у Білому домі, показують ще більший відрив Зеленського. Так, за опитуванням компаній National Sample S.R.O. та NMS Market Research, проведених з 6 по 12 березня, за чинного главу держави голоси віддали б понад 39 відсотків респондентів, тоді як за Залужного - понад 15 відсотків. Далі зі значним відривом у рейтингу опинилися: Петро Порошенко, голова депутатської групи "Розумна політика" Дмитро Разумков та лідерка партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко.
"Рейтинги залежать від контексту"
"Люди активно почали консолідуватись довкола Зеленського після 28 лютого, коли сталася суперечка в Овальному кабінеті. Його рейтинги зросли на близько 10 відсоткових пунктів відразу", - каже у розмові з DW політолог, голова Центру аналізу і стратегій Ігор Чаленко.
Водночас експерт зауважує, що все ще може змінитися, адже рейтинги не є сталими і залежать від контексту. "Наприклад, Порошенку в 2013 році соцопитування давали 1,5 відсотка. Але через пів року він виграв президентські вибори в один тур. Тоді змінився політичний контекст - анексія Криму та війна на Донбасі", - зазначає він.
Опитані DW експерти впевнені, що найімовірніше конкуренцію Зеленському може створити лише Залужний. "Єдиний реальний конкурент, який здатний виграти у Зеленського - тільки Залужний", - запевняє DW політолог, директор Центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
Читайте також: Залужний чи Зеленський - як рахувати рейтинги під час війни?
Політолог Ігор Рейтерович з Київського національного університету імені Шевченка також визнає потенціал Залужного, але впевнений, що не варто "списувати" і лідерів опозиції - Порошенка і Тимошенко, які, ймовірно, теж будуть змагатися за посаду президента. "Вони достатньо давно займаються політичною діяльністю, і участь у президентських виборах для них деякою мірою є також елементом посилення парламентських позицій. Може піти на президентські вибори мер Києва Володимир Кличко, розуміючи, що він набере там дуже мало, але потім матиме шанси на парламентських виборах", - каже політолог.
Подолати п'ятивідсотковий бар'єр
Ймовірні парламентські вибори викликають у політологів найбільше питань. Адже наразі не зрозуміло, хто буде брати участь, з якими програмами та хто входитиме в списки партій. DW запитала у партій, які представлені у парламенті, щодо їхніх намірів. У "Слузі народу" відповіли, що "питання проведення виборів у фракції не обговорюється", а у "Батьківщині" пообіцяли деталі, "коли настане мир і буде оголошено про проведення виборів". При цьому нагадали, що "Батьківщина" з моменту створення у 1999 році "брала участь в усіх виборах".
"Євросолідарність" експрезидента Порошенка наголосила, що точно піде на вибори до парламенту, якщо вони відбудуться. "Поки виборчої кампанії ми не ведемо - це й неможливо, бо значна частина активу перебуває у ЗСУ і захищає країну. Безумовно, ми підемо на вибори під своїм ім’ям, нам нічого його соромитись", - зазначила DW нардепка від "ЄС" Марія Іонова. Решта партій на момент публікації не відповіли на запит.
Серед існуючих політичних сил політолог Фесенко бачить лише декілька тих, які можуть претендувати на подолання п'ятивідсоткового бар'єра. "Це точно буде "Євросолідарність". Також будуть претендувати на подолання бар'єра "Батьківщина" Юлії Тимошенко і партія "Разумкова", - каже він.
Невідомо, чи буде брати участь у виборах партія, яка буде політичною наступницею забороненої після повномасштабного вторгнення Росії в Україну партії "Опозиційна платформа - За життя" (ОПЗЖ), додає Фесенко. "Тобто партія, яка буде спиратися на російськомовний електорат. Наскільки я знаю, у деяких представників колишньої ОПЗЖ такі наміри є, але чи дадуть їм можливість взяти участь в виборах? Є великі сумніви. Тому що будуть ініціативи, які пропонуватимуть заборонити колишнім депутатам ОПЗЖ брати участь в виборах", - каже політолог.
Читайте також: Демократія на кону: як Україні організувати повоєнні вибори
Фаворити парламентських виборів
Фаворитами потенційних парламентських виборів Фесенко бачить політичні сили потенційних лідерів президентських виборів. "Скоріше за все, замість "Слуги народу" буде щось на кшталт "блок Зеленського". Має бути прив'язка саме до президента Зеленського. І в складі виборчого списку цього блоку ми побачимо не так багато нинішніх народних депутатів від "Слуг народу". Буде ребрендінг - і по назві, і по суті", - прогнозує експерт.
Також, за словами Фесенка, ймовірний сценарій, що буде партія або блок Залужного. "Тобто декілька партій об'єднаються, зокрема, можливо, "Удар" Кличка і деякі інші, для того, щоб підтримати Залужного. І безумовно, це буде апріорі один з фаворитів цих виборів", - розмірковує політолог.
В останньому опитуванні, проведеному наприкінці січня компанією NewImage, фігурували як партії, що вже існують, так і ті, які, на думку соціологів, потенційно могли б виникнути навколо популярних громадських діячів, політиків або ж військових. Серед тих, хто буде голосувати і визначився з вибором, лідирує поки що відсутня "партія Зеленського" (понад 16 відсотків). Друге місце посідає вже представлена в парламенті "Європейська солідарність" (12 відсотків), а на третьому - сформована навколо бригади "Азов" (майже 11 відсотків). Долають п'ятивідсотковий бар'єр, за даними опитування, партія "Буданова", партія "Разумкова", партія волонтера, телеведучого і колишнього члена партії "Голос" Сергія Притули "24 серпня", партія "Третя Штурмова" і партія "Батьківщина".
Нові політсили
Більшості партій, які фігурують у рейтингу, офіційно не існує. і невідомо, чи будуть взагалі сформовані такі політсили взагалі. Але співрозмовники DW очікують появи нових політичних проєктів. Ще перед повномасштабним вторгненням політичні проєкти готували до старту, ті люди, які зараз займаються активною волонтерською діяльністю, нагадує Рейтерович. "Це Притула. Можливо, (активіст і блогер Сергій. - Ред.) Стерненко і деякі інші люди, які зараз так волонтерять, точно себе спробують в політиці", - каже він.
Фесенко вважає, що "партія Притули" буде серед фаворитів. "Фактично там буде частина нинішніх депутатів від "Голосу". Питання, чи буде там Сергій Стерненко, чи він з деякими іншими людьми буде окрему партію створювати", - зауважує він.
Також, на думку політологів, варто очікувати нових партій, де будуть військові. "Не варто забувати ті політсили, які в Україні давно існують, але які зараз в парламенті не присутні. Наприклад, "Свобода" чи "Національний корпус" засновника та першого командира полку "Азов" Андрія Білецького", - каже експерт. Крім того, додає Рейтерович, шанси потрапити у парламент є у колишнього глави МЗС Дмитра Кулеби. "Але сумнівно, що в нього є амбіції на окрему політичну силу. Можливо, він піде з кимось на вибори", - наголошує Рейтерович.