Якою має бути роль Європи в завершенні війни в Україні?

Президент США Дональд Трамп намагається довести, що він рішуче налаштований якнайшвидше завершити війну Росії проти України. При цьому він недвозначно заявляє, що подальша відповідальність за військову та фінансову підтримку Києва повинна лягти на плечі Європи, яка має взяти на себе також гарантії безпеки для України. За словами Трампа, те, чим завершиться ця війна, є важливішим для Європи, а не для США, адже "нас розділяє великий, прекрасний океан".

За час війни ЄС став одним з найбільших донорів військової, фінансової та гуманітарної допомоги для України. Загальна сума всіх видів допомоги, яку надали Києву європейські інституції та держави-члени ЄС за три роки широкомасштабного російського вторгнення, становить 134 мільярди євро.

Хоча обсяги допомоги Україні справді значні, проте, як визнають чиновники у Брюсселі, ЄС може робити більше. Особливо тепер, коли дії нової адміністрації США змушують Європу визначитися щодо ролі у завершенні війни в Україні та формуванні майбутнього безпекового порядку на континенті. Чи готові європейські лідери взяти на себе таку відповідальність, з'ясовувала DW. 

"Трампу не вдасться завершити війну, тому Європі треба діяти швидко"

Рішучість, з якою Дональд Трамп взявся завершити війну в Україні, а також його спроби налагодити контакти з керівництвом Росії й різкі заяви на адресу Києва стурбували Європу. Проте поки що чіткої позиції у відповідь на дії Вашингтона Брюссель не виробив. Як розповів DW високопоставлений європейський дипломат, наразі у ЄС не обговорюють кандидатуру свого представника на переговорах щодо війни. Так само, за його словами, країни-члени ЄС не зверталися до Єврокомісії з проханням виробити спільну відповідь з приводу гарантій безпеки, які Європа могла б надати Україні.

Брюссель повинен швидше визначатися з тим, яке місце він хоче посісти за столом переговорів, оскільки спроби Дональда Трампа завершити війну в Україні "неминуче зазнають поразки", застерігає старший науковий співробітник Центру Європи та Євразії Hudson Institute (США) Даніель Кочіс. "Це трапиться через те, що або Україна не сприйме домовленостей між США та Росією, під  якими не підпишеться і Європа, або через те, що, на моє переконання, росіяни насправді не хочуть мирної угоди", - пояснює аналітик. Він додає, що "драйв до переговорів" щодо війни в Україні - це позиція меншості у Вашингтоні, навіть у колах республіканців. "Тому він не триватиме довго" і "може дуже швидко змінитися", зазначає експерт.

Після такого розвитку подій США можуть збільшити підтримку України, якщо покладатимуть вину за провал переговорів на Росію, або вирішать почати "м'яку нормалізацію" відносин з Росією, якщо мирну угоду заблокують українці, припускає Кочіс. "Тому Європі треба якомога швидше виробити дуже чітке розуміння того, що робити, коли ці переговори проваляться і США вирішать відновити відносини з Росією або відійти від війни. Європа має бути спроможною підтримувати українців зброєю та фінансами", - наголосив аналітик.

Дипломатичний тиск, жорсткіші санкції та військова допомога

Для того, щоб Європа справді могла відігравати вирішальну роль у припиненні війни Росії проти України, на європейському континенті мають відбутися "зміна політики та фундаментальне прийняття нової міжнародної динаміки з акцентом на трансатлантичні відносини", сказав у коментарі DW науковий співробітник з питань оборони словацького аналітичного центру GLOBSEC Роджер Гілтон. Хоча ранні етапи переговорів щодо завершення війни в Україні почалися без ЄС, Брюссель зараз має заявити "з якомога більшою переконливістю", що готовий до участі в них. 

На думку Гілтона, найефективнішим дипломатичним джерелом тиску Брюсселя на Москву є російські активи, заморожені в ЄС, суму яких оцінюють у 210 мільярдів євро. "Тут Європа могла б підготувати різні політичні варіанти. Наприклад, запропонувати РФ поетапний доступ до цих активів в обмін на підтверджене виведення російських військ з окупованих українських територій. Або, навпаки, ЄС міг би конфіскувати ці активи та використати їх для потреб України, що завдасть серйозного економічного удару по Росії", - каже експерт. Він також наголошує, що ЄС не повинен збавляти темпу в запровадженні санкцій щодо Росії. Тому наступний, 17-й санкційний пакет ЄС має бути розроблено таким чином, "щоб завдати РФ ще більшої економічної шкоди", додає Гілтон.

У військовому плані ЄС має, наскільки це можливо, впливати на ситуацію на полі бою: посилити військові спроможності України, зміцнити її обороноздатність, щоб збільшувалися втрати Росії в живій силі та устаткуванні. "Стійкість та доцільність нинішньої тактики Росії на фронті все більше піддається сумніву, тому Європа повинна прагнути загострити цю проблему", - вважає Роджер Гілтон.

Європа мала час, щоб підготуватися до приходу Трампа

Проте експерти також вважають, що між тим, що може і що хоче зробити Європа, існують істотні розбіжності. Резонансні заяви Трампа щодо завершення війни справді підживили європейські дискусії щодо України, Росії і трансатлантичних відносин, додавши до них "елементи образи на адміністрацію США", але ці розмови не принесуть реальних результатів, прогнозує координатор програми Східної Європи Польського інституту міжнародних відносин Даніель Шеліговський.

"Те, що зараз відбувається у Вашингтоні, не повинно було стати для Європи великою несподіванкою, адже щонайменше з листопада минулого року (після президентських виборів у США. - Ред.) у нас був час, щоб підготуватися до приходу адміністрації Трампа. Але ми мало що зробили. Ми залишили вакуум щодо концепції перемоги України, ми не думали про те, якими мають бути переговори між Україною та Росією, ми не забезпечили собі місце за цим столом переговорів. Хоча могли б це зробити, якби надавали більше фінансової та військової допомоги Україні і були більш рішучими у запровадженні санкцій проти РФ", - зазначає Шеліговський.

Європі бракує єдності та політичної волі

Наразі Європа має потенціал для того, щоб "вийти на сцену" у випадку, якщо США все-таки вирішать припинити чи обмежити своє залучення до переговорів щодо припинення війни. "Гадаю, ми будемо спроможні підтримувати Україну у військовому плані протягом наступних років", - вважає Даніель Шеліговський. Так само він не бачить "значних проблем" з наданням майбутньої фінансової та гуманітарної допомоги ЄС Україні. Брюссель також має "багато потенціалу для посилення санкцій, особливо у сфері енергетики". За якого словами, географічні шляхи транспортування російських енергоносіїв пролягають головним чином через Європу, тож у руках ЄС є додаткові санкційні важелі.

Проте для того, щоб реалізувати весь цей потенціал, необхідний консенсус 27 країн-членів ЄС, наголошує Шеліговський. "А я поки що не бачу критичної маси політичної волі в Європі, з огляду на позицію Угорщини та кількох інших країн", - констатує аналітик. Проте він наголошує, що у Євросоюзі сформувалася коаліція країн, "які хочуть і можуть діяти в інтересах України", і саме вони відіграватимуть помітну роль у питанні завершення війни та підтримки Києва.