Трамп і його "великий прекрасний" законопроєкт
4 липня 2025 р.
Це таки сталося, хоча для цього знадобилися місяці тиску з боку Білого дому на колег з Республіканської партії: законопроєкт про скорочення податків і державних видатків, який просував Дональд Трамп, називаючи його "великим прекрасним" (The Big Beautiful Bill), схвалили обидві палати Конгресу США - Палата представників і Сенат. Тож тепер для того, щоб він став повноцінним нормативним актом бракує лише підпису самого президента, чия команда розробляла цей багатостраждальний документ.
Утім, тут зрозуміло одне: схвалення цього законопроєкту Конгресом є важливою законодавчою віхою та, безперечно, політичною перемогою для президента США. Адже значна частина його другого терміну у Білому домі досі позначена виконавчими указами, що, по суті, є президентськими розпорядженнями, котрі мають силу законів, однак згоди Конгресу не потребують. А ось схвалення Конгресом цього масштабного законопроєкту, що регламентує майбутні витрати та податки, по суті, дає змогу профінансувати переважну частку передвиборних обіцянок, які свого часу роздавав Трамп.
"Гадаю, що з політичного погляду це - перемога для Дональда Трампа, адже тепер він може вказати на якийсь законодавчий успіх своєї програми", - прокоментував Стівен Вебстер, політолог з Індіанського університету в Блумінгтоні. Показово, що раніше Трамп наполягав, щоб Палата представників схвалила законопроєкт для його підписання до 4 липня, тобто до Дня Незалежності, що свідчить про бажання Трампа потішитися своїм політичним тріумфом під час свята.
"Декому цей законопроєкт не подобається через скорочення частини видатків на американську систему охорони здоров'я та соціальний захист, - визнав Пітер Лодж, політичний аналітик з Університету Джорджа Вашингтона у Вашингтоні. - Декому цей законопроєкт не до душі, бо (його реалізація. - Ред.) значно збільшує державний борг США. Це неймовірно дорого".
Що містить "великий прекрасний" законопроєкт?
Сам цей законопроєкт є масштабною спробою виконати довжелезний перелік передвиборних обіцянок Трампа. Цей нормативний акт становить, по суті, суміш податкових пільг або зменшення податкового тягаря для фізичних осіб та підприємств, водночас з істотним збільшенням видатків на посилення імміграційного контролю, оборону та розширення стимулів для використання викопного палива.
До законопроєкту увійшли й пункти щодо змін для реалізації програм охорони здоров'я та соціальних програм. А ще він передбачає згортання деяких ініціатив з кліматичного переходу, запроваджених адміністрацією колишнього президента Джо Байдена. Тут однозначно в виграші опинилися саме ті сфери політики й соціального життя, які були ключовими для Трампового гасла "Америка понад усе", що не дивує.
Згідно з задумом ініціаторів законопроєкту, загалом 178 мільярдів доларів підуть на програми з обмеження імміграції, включно з поновленням зведення прикордонної стіни Трампа з Мексикою, а також на укомплектування персоналом та забезпечення ресурсами загонів прикордонників, розгляд імміграційних справ, затримання та пов'язані з цим кримінальні розслідування. Ще близько 153 мільярдів доларів підуть на посилення оборонних спроможностей. Ідеться насамперед про суднобудування, протиракетну оборону, ядерну зброю та підтримку військового захисту кордонів.
А на тлі гасла Трампа "бури, крихітко, бури", котре лунало як під час його кампанії, так і в інавгураційній промові, що фактично означало заклик до збільшення видобутку викопного палива, законопроєкт має стимулювати розвідку нових нафтогазових родовищ та збільшення експорту викопного палива, зокрема газу. І все відбуватиметься з одночасним згортанням програм дотацій та стимулів для збільшення продажу електромобілів, розвитку чистої енергії та скорочення кліматично шкідливих викидів.
Щодо полегшення податкового тягаря для громадян і бізнесу, то йдеться про суму в близько 4,5 трильйона доларів, що стосуватиметься як фізичних осіб, так і підприємств. Ідеться й про виконання обіцянки Трампа покласти край практиці оподаткування чайових та понаднормових годин. "Ніщо в цьому законопроєкті не повинно дивувати, - вказав Лодж. - Він обіцяє витратити багато грошей на розв'язання імміграційних проблем у США, (...) він вкладатиме величезні суми грошей на зміцнення нашої імміграційної системи та на пошук та депортацію людей, які перебувають тут без належного дозволу. Такі заходи здебільшого знаходять підтримку серед багатьох людей".
Законопроєкт Трампа хоч і великий, але прекрасний не для всіх
В обох палатах Конгресу США лідерам республіканців доводилося балансувати між його прихильниками та вимогами тих, хто не згоден з положеннями законопроєкту. Тут головною проблемою стало істотне зростання держборгу, без якого не обійтися, якщо маєш намір втілити бодай частину з наобіцяного Трампом. А подальше зростання держборгу - кістка в горлі для фіскальних консерваторів. Неупереджені аналітики прогнозують, що протягом наступного десятиліття держборг США може зрости ще на близько 3,4 трильйона доларів. Тож якщо вірити таким підрахункам, сума майбутнього держборгу перевищить допустиму межу для такого боргу на 5 трильйонів доларів.
Незгода щодо розмірів боргу, яку зустрічаєш у Конгресі, знайшла відгук і за його межами, що унаочнили уїдливі заяви від колись найвідомішого союзника Трампа - бізнесмена й мультимільярдера Ілона Маска. До ухвалення законопроєкту Сенатом Маск, котрий досі вважається найбагатшою людиною світу, а раніше був головним донором президентської кампанії Трампа, погрожував висунути під час майбутніх праймеріз кандидатів проти республіканців, які підтримали ці заходи, і навіть дійшов до того, щоб подати ідею заснувати власну "Американську партію" - опозиційну до обох нинішніх провідних політичних партій.
"Гадаю, що партії, ймовірно, буде важко пояснити, як додавання трьох з половиною трильйонів доларів до національного боргу відповідає їхній заявленій меті наведення ладу у фінансових справах країни", - прокоментував Вебстер. Законопроєкт Трампа непопулярний і серед громадськості. Згідно з опитуванням соціологічного центру Університету Квінніпіак наприкінці червня, 55 відсотків виборців США виступають проти законопроєкту, а 29 відсотків підтримують його. Решта опитаних не висловила своєї думки щодо нього. Відомо, що близько двох третин республіканських виборців підтримують цей законопроєкт. Аналітики, з якими поспілкувалася DW, сказали, що коли доводиться пояснювати виборцям зміст законопроєкту, то підтримка падає. І це стосується й республіканців.
Зміни до програм охорони здоров'я та соціального забезпечення, ймовірно, відіграють важливу роль. Нові правила відповідності, особливо для програми Medicaid, яка розширює охоплення медичними послугами для людей з низьким доходом, та програми продовольчої допомоги SNAP, можуть призвести до того, що мільйони людей втратять медичне страхування до 2034 року. Принаймні, такі оцінки оприлюднило незалежне Бюджетне управлінням Конгресу. Загалом у галузі фінансування заходів охорони здоров'я скорочення становило сумарно понад 1 трильйон доларів.
"Близько 17 мільйонів людей втратять право на отримання цих програм", - застерегла Елізабет Райт Бурак, старша наукова працівниця Центру з питань дітей та родини Джорджтаунського університету, що є неурядовим дослідницьким центром. "Навіть якщо є якісь податкові чи інші пільги, якщо хтось втрачаєте своє медичне страхування або втрачаєте допомогу з харчуванням, це негативно позначається на його (особистому. - Ред.) фінансовому стані", - додала вона. Це також може зачепити важливі частини бази руху MAGA (абревіатура гасла "Зробімо Америку знову великою". - Ред.) Трампа, включно з тими американськими трудівниками, які протягом останнього десятиліття перетворилися в затятих прихильників Трампа.
Хоча багато змін у програмах охорони здоров'я були внесені через те, що Трамп назвав масштабним "шахрайством та зловживаннями" в рамках публічної інфраструктури охорони здоров'я США, багато експертів стверджували, що заявлена спроба оптимізувати ініціативи з охорони здоров'я насправді просто шкодить самим цим ініціативи, по суті, обрізуючи їм фінансування. "У Medicaid не так багато "зайвого", - запевняє Райт Бурак. - Звісно, є речі, які можна покращити, але більшість цих коштів вже йде на медичні послуги".