Як змінилося ставлення поляків до українських біженців?

Лукаш Якубовський проводить тренінги з протидії дискримінації та представляє організацію під назвою "Ніколи знову" (Nigdy wiecej). У польській столиці Варшаві йому доводиться регулярно відвідувати ті школи, де фіксують випадки образ польськими школярами їхніх українських однокласників або де взагалі доходить до фізичного насильства проти дітей з України. За його словами, таких випадків більшає.

"В одній школі, з якою я співпрацюю, є діти з України, які тільки вивчають польську мову і, природно, досі мають мовні труднощі. Тож дехто з дітей не хоче з ними гратися, відштовхує їх, ображає, і таким чином виникає своєрідний психологічний мур. Такі діти кажуть їм повертатися в Україну", - розповідає Якубовський у розмові з DW.

Подібні дії з ознаками дискримінації й расизму потрапляють до "Коричневих книг", які організація публікує з 2009 року, де документує такі прояви расизму. За словами Якубовського, упродовж останніх років різко зросло зафіксоване число нападів на майже мільйон українських біженців, які були змушені рятуватися втечею до Польщі з лютого 2022 року, тобто з початку повномасштабної агресивної війни Росії проти України.

Тим часом в інтернеті й соцмережах дедалі частіше зустрінеш ненависницькі коментарі стосовно українців. Автори таких дописів звинувачують уряд Польщі у тому, що той буцім надає занадто велику підтримку сусідній країні, що стала жертвою російської агресії. Навіть лунають заклики до "захисту" від нібито "українського нападу" на польські органи місцевого самоврядування.

Приміром, одна жінка з Польщі, яка нині проживає в Норвегії, стверджує в соцмережах, що рівень захворюваності в її місті зріс, а причиною цього, на її думку, є саме велика кількість українців. А відомий польський публіцист правих поглядів стверджує, що Україна є країною, що морально деградує, тож Польща не повинна мати з нею нічого спільного.

Ще один кричущий випадок стався в березні 2024 року, коли штаб-квартиру фонду "Український дім" у Варшаві розмалювали свастикою. За словами голови фонду Мирослави Керик, поява такого графіті пояснюється "зростанням антиукраїнських настроїв" у Польщі, які посилилися під час так званої зернової суперечки між двома країнами.

 

Напади на українців у Польщі - не рідкість

У 2023 та 2024 роках у Польщі сталися масові страйки проти відкриття ринку ЄС для українського зерна. Під час тодішніх демонстрацій страйкарі словесно ображали та принижували українців. Схожі гасла лунали й у 2023 році під час страйків польських водіїв вантажівок проти відкриття ринку ЄС для українських транспортних компаній, які підтримала ультраправа партія "Конфедерація".

Крім того, спілка "Ніколи знову" задокументувала сотні фізичних нападів на українців, коли ті зазнавали побиття або інших форм насильства. "Іноді досить почути східноєвропейську мову на вулиці, щоб стався напад, байдуже, чи це українська, чи російська мова, оскільки місцеві жителі часто не можуть розрізнити ці дві мови, - каже Якубовський. - Як наслідок, навіть люди, які живуть у Польщі роками, стикаються з ворожим ставленням".

У Польщі поменшало ентузіазму щодо підтримки українців

Про падіння рівня симпатій до українців у Польщі свідчать і результати опитування, проведеного у листопаді-грудні 2024 року варшавським аналітичним Центром Мерошевського. За даними соціологів, лише 25 відсотків респондентів висловили позитивну думку про біженців із сусідньої країни, тоді як 30 відсотків - негативну, а 41 відсоток - нейтральну.

Показово, що половина опитаних вважає, що рівень підтримки біженців є занадто високим і лише п'ять відсотків вважають його недостатнім. Виявилося, що в Польщі панує думка, буцім очікування українців щодо розміру й обсягу соціальних виплат і заробітної плати зависокі. Іншим досить поширеним уявленням поляків щодо українців є те, що останні є нахабники, галасливими й нечесними.

Утім, опитування, проведені Центром Мерошевського, показали й інший бік медалі - зменшення рівня симпатії українців до своїх західних сусідів. Якщо у 2022 році 83 відсотків українців мали добру думку про поляків, то вже в листопаді 2024 року цей показник упав до 41 відсотка.

"Деміфологізація" українців у Польщі

Водночас зросла кількість людей з нейтральним ставленням, що, на думку дослідників, "свідчить про дедалі прагматичніший характер відносин". Таке явище дослідники охрестили терміном "деміфологізація" українців в очах поляків. З одного боку визнається їхня "героїчна позиція" проти росіян, і більшість поляків підтримують зусилля України щодо вступу до НАТО та Європейського Союзу. Однак, на практиці, на перший план дедалі частіше виходять повсякденні проблеми.

Приміром, українці зуміли зарекомендувати себе на польському ринку праці як працьовиті та підприємливі, тож зростають побоювання поляків щодо конкуренції з боку українців. "З іншого боку, дехто визнає велику важливість українців для польської економіки. Багато компаній побоюються, що ми матимемо неабикі проблеми, якщо кілька сотень тисяч українців раптово виїдуть з країни", - розповів у розмові з DW директор Центру Мерошевського Ернест Вицішкевич.

Прірва між опитуваннями та "реальним життям"

Українська активістка Наталія Панченко - одна з найвідоміших осіб української діаспори в Польщі. Саме тому вона часто стає об'єктом ненависті та нападів. "Напади на мене здебільшого походять від анонімів в інтернеті, які ніколи не зустрічалися зі мною особисто, але користуються мною для того, щоб виплеснути всю свою образу на всіх українців", - каже вона. 

Однак вона переконана, що між цифрами в офіційних опитуваннях і реальним світом пролягає прірва. "У реальному житті більшість поляків, з якими стикаємося на роботі, в дитсадочку чи школі, не мають нічого проти нас", - запевняє Панченко, яка є співзасновницею фонду StandWithUkraine та ініціативи "Євромайдан Варшава". Більшість українців у Польщі й надалі як правило добре працевлаштовуються, швидко опановують польську мову - і вкрай рідко чують недобрі слова чи образи від поляків, додає вона.

Українці у Польщі - тема передвиборчих кампаній і дебатів

Не дивно, що польські політики теж не проти підзаробити балів на антиукраїнських настроях, адже нині в Польщі у самому розпалі передвиборча кампанія - у травні 2025 року відбудуться чергові президентські вибори. Нині обидва провідних претенденти на крісло глави держави - ліберальний кандидат від правлячої партії "Громадянська платформа" (ГП), яким є мер Варшави Рафал Тшасковський, так і кандидат від правих консерваторів Кароль Навроцький, якого підтримує колишня правляча партія "Право і справедливість" (ПіС) теж взяли на озброєння українське питання. Йдеться про те, що обидва політики висловили намір поставити виплату грошової допомоги на дитину, яка наразі становить близько 200 євро на місяць на одне дитя, в залежність від того, чи працюють батьки-українці та чи сплачують вони податки в Польщі.

Річ у тім, що тепер всі батьки в Польщі отримують цю допомогу. Також варто згадати, що з близько 900 тисяч українських біженців у Польщі переважна більшість дорослих працює. Для більшості з них це життєво важливо, адже в іншому разі українські біженці в Польщі не отримують жодних соціальних виплат.

Тож Наталія Панченко вважає, що обмеження дитячої допомоги, про яке зараз говорять кандидати в президенти, є дискримінаційним - адже воно стосуватиметься лише українців, а не будь-якої іншої групи мігрантів. Утім, цей захід може стати реальністю, адже вимога виключити саме українських біженців з дії програми грошових виплат на дітей - одна з небагатьох, що об'єднала майже всі партії в Польщі.