Як Трамп і Путін вплинуть на політику нового уряду Німеччини
14 квітня 2025 р.
Конфлікти, війни та войовнича митна політика президента США Дональда Трампа суттєво посприяли тому, щоб потенційні коаліційні партнери в Німеччини якнайшвидше досягли згоди щодо формування нового уряду. Імовірний наступний канцлер, голова Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Фрідріх Мерц (Friedrich Merz), представляючи коаліційну угоду між ХДС/ХСС та Соціал-демократичною партією Німеччини (СДПН) минулого тижня, назвав нинішній час "ситуацією зростання напруги у світовій політиці". "Ми хочемо і ми будемо впливати на те, як зміни у світі позначатимуться на Німеччині", - сказав він. Натомість співголова СДПН Ларс Клінґбайль (Lars Klingbeil) назвав нинішню ситуацію у світі "переламним моментом". "Ми живемо у по-справжньому історичний час", - додав він.
Що новий уряд Німеччини хоче змінити в торговельній політиці
Запроваджені Дональдом Трампом мита на імпорт товарів у США та контрзаходи з боку держав, яких вони стосуються, сколихнули світові біржі та викликали побоювання щодо початку великої торговельної війни. По Німеччині мита, якщо вони зрештою набудуть чинності, вдарять особливо боляче, тим більше що німецька економіка й так уже понад два роки переживає рецесію.
Торговельна політика в Євросоюзі - компетенція Брюсселя. Уряди окремих країн-членів, зокрема Німеччини, не можуть визначати її самостійно, а мусять робити спільні кроки з іншими країнами ЄС. Усвідомлюючи те, наскільки болючими є мита для німецької економіки, майбутній уряд у Берліні робить ставку на деескалацію.
В коаліційній угоді записано: "У середньостроковій перспективі ми прагнемо досягнути угоди про вільну торгівлю зі США, у короткостроковій перспективі ми хочемо уникнути торговельного конфлікту та робимо ставку на зниження мит по обидва боки Атлантики". З огляду на останні кроки з боку Трампа такі цілі виглядають дуже оптимістичними.
Німеччина та трансатлантичні відносини
Фрідріх Мерц - переконаний атлантист. Десять років він був головою Atlantikbrücke ("Атлантичний міст") - неурядової організації, метою якої є сприяння розвитку американсько-німецьких відносин. Хоча Мерц ніколи не жив у США, за його словами, він добре знайомий із мисленням американців, оскільки чотири роки очолював німецьке відділення нью-йоркської інвестиційної компанії BlackRock.
Утім, із початком другого президентського терміну Трампа віра Мерца в тісне партнерство Берліна і Вашингтона сильно ослабла. "Я в шоці від Дональда Трампа", - зізнався лідер ХДС після того, як Трамп частково поклав на Київ відповідальність за війну в Україні. Мерц був приголомшений після того, як Трамп і віцепрезидент США Джей Ді Венс публічно принизили президента України Володимира Зеленського під час переговорів у Білому домі.
В очах Трампа Німеччина ще з часів канцлерства Анґели Меркель (Angela Merkel) має погану репутацію. Не в останню чергу - через дружню політику Меркель щодо біженців, яку президент Сполучених Штатів вважає глибоко помилковою і різко критикує. Незважаючи на те, що нинішній лідер ХДС неодноразово дистанціювався від політичного курсу Меркель, особиста зустріч Мерца і Трампа, вважають експерти, обіцяє бути непростою. Поки що її навіть не заплановано.
Чи надасть Берлін Києву крилаті ракети TAURUS?
Зусилля президента США з досягнення миру в Україні перетворили європейців на звичайних спостерігачів, констатують оглядачі. Трамп веде прямі переговори з президентом Росії Володимиром Путіним. Президент України Володимир Зеленський, як і Євросоюз, не мають прямого впливу на їхній перебіг.
Якщо буде досягнуто мирної угоди, яка може виявитися нав'язаним Україні під тиском перемир'ям, то Німеччина та інші країни ЄС, імовірно, зможуть відігравати лише роль миротворців. Майбутня коаліція консерваторів і соціал-демократів хоче й надалі підтримувати Київ. "Ми на боці мужніх українців. Вони можуть на нас покластися", - запевнив Ларс Клінґбайль. Як це виглядатиме конкретно, партнери по коаліції ще не визначилися.
Під питанням залишається і те, на якому рівні триватиме військова допомога Україні. Будучи лідером найбільшої опозиційної партії, Мерц виступав за постачання Києву німецьких крилатих далекобійних ракет Taurus. Тоді канцлер, а нині виконувач його обов'язків від СДПН Олаф Шольц (Olaf Scholz) завжди відкидав цю ідею, бо побоювався, що таким чином Німеччина опиниться втягнутою у війну з Росією.
Уже після досягнення єдності щодо коаліційної угоди Мерц знову згадав про поставки Taurus Україні, утім, наголосив, що це рішення ухвалюватиметься виключно в узгодженні з європейськими партнерами. Як заявив майбутній канцлер в ефірі телеканалу ARD 13 квітня, українська армія після трьох років війни "повинна вийти з позиції оборони". Одним із варіантів нового українського наступу він назвав перерізання сухопутного коридору між анексованим РФ Кримом та російською територією.
Питання оборони: Мерц хоче, аби Європа була незалежною від США
Оскільки Фрідріх Мерц сумнівається в тому, що США на чолі з Дональдом Трампом, як і раніше, віддані зобов'язанням в рамках НАТО щодо захисту союзників, у ніч після виборів до Бундестагу він підкреслив, що європейці якомога швидше повинні "домогтися справжньої незалежності від США". Після виборів лідеру ХДС вдалося провести через старий склад Бундестагу пропозицію про створення спецфонду з переозброєння Бундесверу, на яке, за його висловом, виділять "стільки, скільки буде потрібно".
Мерц також прагне тісної співпраці європейців у сфері оборонної політики. Він хоче обговорити з ядерними державами Францією і Великобританією питання про те, чи можуть Німеччина і Європа скористатися їхньою ядерною парасолькою. Це буде нелегко. Париж і Лондон навряд чи готові без якихось умов поділитися можливостями своїх ядерних арсеналів.
Тим часом у ЄС також є сумніви з приводу розширення військової співпраці. А прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підтримує хороші контакти з Володимиром Путіним і відкидає подальшу військову підтримку України Євросоюзом.
Політика Німеччини щодо ЄС: успіх не гарантовано
Лідер ХДС звинуватив колишній уряд канцлера Шольца у тому, що той пустив на самоплив питання європейської співпраці. Зокрема постраждали, на його думку, відносини ФРН із найближчими партнерами - Францією та Польщею, і Мерц хоче це змінити.
Успіх у цьому випадку зовсім не гарантовано. Президент Франції Еммануель Макрон має не надто сильні позиції всередині країни. У Польщі після восьми років правління націонал-консерваторів з партії "Право і справедливість" (ПіС) два роки тому було сформовано проєвропейський уряд під керівництвом колишнього голови Європейської Ради Дональда Туска. Однак нині в Берліна немає тісних відносин ні з Парижем, ні з Варшавою.
В інших країнах ЄС колишні проєвропейські настрої не є домінуючими. Праві популісти на підйомі майже повсюдно, і євроінтеграція більше не є самозрозумілою.
Зниження ризиків у сфері безпеки у відносинах з Китаєм
Як вихід із торговельно-митного конфлікту з Трампом деякі політики в Берліні та Брюсселі хочуть знову зробити ставку на бізнес із Китаєм. Однак він розвивається вже не так добре, як раніше, коли справи в німецьких експортерів до КНР йшли блискуче. Автомобілі з Німеччини, які тривалий час залишалися справжнім експортним хітом, тепер у Китаї дедалі більше поступаються продукції місцевих виробників.
Читайте також: Китай тіснить німецькі компанії - і не тільки автоконцерни
Євросоюз, своєю чергою, закриває свій ринок для китайських електромобілів. Маючи економіку, орієнтовану на експорт, ФРН, імовірно, в цьому разі спробує домогтися того, щоб ринкові обмеження і в торгівлі з Пекіном не зайшли занадто далеко.
З іншого боку, майбутня правляча коаліція Німеччини має намір знизити ризики у сфері безпеки, коли йдеться про економічну могутність Китаю. "Ми хочемо ефективно запобігати іноземним інвестиціям, які суперечать нашим національним інтересам у критичній інфраструктурі та у стратегічно важливих галузях", - ця фраза з коаліційної угоди, найімовірніше, стосується насамперед Китаю.
Близькосхідний конфлікт: Нетаньяху - бажаний гість у Німеччині?
Тут уряд Німеччини перебуває у вкрай складному становищі. Внаслідок знищення нацистами мільйонів євреїв безпека Ізраїлю має особливо важливе значення для Берліна. З іншого боку, влада Німеччини неодноразово критикувала жорсткі дії Ізраїлю в Секторі Гази проти палестинського терористичного руху ХАМАС, вважаючи їх неадекватними масштабу проблеми.
Німецький уряд також опинився у скрутній ситуації після видачі Міжнародним кримінальним судом (МКС) ордеру на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, якого підозрюють у скоєнні воєнних злочинів у Газі. Берлін визнає юрисдикцію МКС і мав би заарештувати Нетаньяху під час його візиту до Німеччини. Однак Фрідріх Мерц пообіцяв, що поки він буде канцлером, такого не станеться.
Уряд Мерца попрощається із захистом клімату?
Хоча німецькі Зелені завдяки голосуванню ще в Бундестазі старого складу домоглися того, що на захист клімату в країні виділятиметься суттєво більше коштів, а в конституції країни прописали мету досягти кліматичної нейтральності до 2045 року, загалом цій тематиці в майбутній коаліції приділили не дуже багато уваги. Дональд Трамп не лише одразу ж після інавгурації вивів США з усіх міжнародних кліматичних угод, його приклад наслідували приватні інвестиційні компанії на кшталт BlackRock чи J.P. Morgan, відмовившись від проєктів, які ставлять за мету захист клімату.
Німеччині, швидше за все, буде важко просувати тему захисту клімату на міжнародній арені. Крім того, екологічні організації в самій Німеччині також не дуже вірять у відданість майбутнього уряду цій проблематиці. У пасажі коаліційної угоди, де йдеться про те, що кліматичної нейтральності має бути досягнуто за допомогою "підходу, який поєднує захист клімату, економічну конкурентоспроможність та соціальну рівновагу", захисники довкілля вбачають відхід від поставлених кліматичних цілей.