Як Росія обходить санкції і перетворюється на васала Китаю

Минуло три роки з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. За цей час найбільші зміни для Москви відбулися саме у сфері міжнародної торгівлі.

За даними Observatory of Economic Complexity (OEC), у 2021 році майже половина російського експорту прямувала до європейських країн, включно з Білоруссю та Україною. Основну частину становили енергоресурси, передусім нафта та газ.

Але вже наприкінці 2023 року ситуація кардинально змінилася. Нові дані OEC свідчать, що Китай та Індія стали головними ринками збуту для Росії, сукупно поглинаючи майже половину всього російського експорту.

Частка Індії у 2023 році склала близько 33%, Китаю - 17%. До повномасштабного вторгнення у 2021 році на Китай припадало 15% російського експорту, а на Індію -менше 2%.

Товари з європейських країн у 2023 році складали лише 15% російського імпорту, тоді як перед початком повномасштабного вторгнення в Україну цей показник сягав майже 50%.

Хоча OEC ще не опублікував дані за 2024 рік, інші джерела, зокрема Russian Foreign Trade Tracker аналітичного центру Bruegel, свідчать, що торговельні тенденції практично не змінились у порівнянні з 2023 роком.

Читайте також: "Біганина під кокаїном". Що не так з економічним зростанням Росії?

Переорієнтація торговельних потоків із Заходу на Схід

Однак доступні дані базуються лише на офіційній статистиці. Це означає, що поставки нафти через так званий "тіньовий флот" Росії не враховані. Інакше частка російського експорту до Китаю та Індії, ймовірно, була б ще вищою.

За оцінками Київської школи економіки, щонайменше 70% російського експорту сирої нафти здійснюється морем за допомогою старих і незастрахованих суден "тіньового флоту". Основними покупцями виступають Індія, Китай і Туреччина, які поглинають до 95% цього обсягу.

Переналаштування торговельних потоків після 2022 року має дві основні причини: ЄС припинив закупівлю російських нафти та газу, а Китай та Індія збільшили імпорт російської сировини.

Імпорт сирої нафти з Росії до ЄС скоротився на 90%. Також Європа зменшила залежність від російського газу: якщо у 2021 році його частка в загальному споживанні ЄС становила 40%, то у 2023 році - лише 15%.

"Торгівля була перенаправлена - замість Заходу до цих країн", - пояснює Золт Дарваш з аналітичного центру Bruegel, який спеціалізується на зовнішньоторговельних відносинах Росії. "Країни, що не запровадили санкції проти Росії, особливо Китай, а також Туреччина, Казахстан та деякі інші держави, суттєво збільшили обсяги торгівлі з Москвою", - додав аналітик, відповідаючи на запитання DW.

Згідно з OEC, частка російського експорту до Туреччини зросла з 4,2% (2021 рік) до 7,9% (2023 рік), тоді як Казахстан та Угорщина - дружні до Кремля країни - також демонструють зростання торговельних обсягів із РФ. 

"Росія тепер васал Китаю"

Найбільші зміни для Росії відбулися у відносинах із Китаєм - як у сфері торгівлі, так і в геополітиці. "Росія тепер васал Китаю", - сказала економістка Еліна Рибакова з американського аналітичного центру Peterson Institute for International Economics у Вашингтоні у розмові з DW. 

Значення Китаю для російської економіки стало настільки критичним, що Пекін отримав потужні важелі впливу на Москву. "Китай є з відривом найбільшим торговельним партнером Росії, тоді як Росія відіграє лише незначну роль у китайському експорті", - пояснює Рибакова.

Золт Дарваш вважає, що через санкції Заходу на високотехнологічні товари та промислову продукцію Москва дедалі більше залежить від Китаю. "Росія - велика країна, але вона не має можливості повністю забезпечувати себе, - зазначає аналітик. - Тому їй доводиться шукати ці товари в інших країнах. І це, насамперед, Китай".

За оцінками Рибакової, Китай не лише експортує свої товари до Росії, але й допомагає Москві отримувати продукцію із Заходу в обхід санкцій. Особливо це стосується товарів подвійного призначення, які можуть використовуватися як з цивільною, так і військовою метою.

Китайський експорт до Росії також значно зріс. Згідно з OEC, у 2023 році Китай забезпечив понад половину всього імпорту РФ - удвічі більше, ніж у 2021 році. Крім Китаю, також зросли поставки до Росії з Туреччини, Казахстану та ОАЕ. Натомість частка індійського експорту до Росії залишилася незмінною.

Китайські товари замістили значну частину російського імпорту з ЄС. У 2023 році Китай експортував до Росії продукції на суму близько 105 мільярдів євро. Приблизно 40% цього обсягу припало на машини та комплектуючі, ще 20% - на транспортні засоби, включно з легковими авто, вантажівками, тракторами та запчастинами. Решту склали метали, пластмаси, каучук, хімічна продукція та текстиль.

Читайте також: Росія може фінансувати війну проти України ще кілька років - WP

Залежність від Китаю робить Росію вразливою

Попри те, що російська торгівля змінилася та адаптувалася, експерти сумніваються, що це принесло користь економіці РФ. За словами Дарваша, Росія хоча й може "виживати", але більше не отримує продукцію такої ж якості, як раніше. Це має негативний вплив на економіку.

Еліна Рибакова вважає, що ситуація склалася не так погано, як багато хто побоювався в Москві. "Для Путіна це зручний сценарій, оскільки він прагне до багатополярного світу разом із Китаєм та іншими союзниками. І заради цього він, ймовірно, готовий заплатити економічну ціну". Однак вона зауважує також, що залежність від Китаю робить Росію вразливою. Китай є для Росії найважливішими торговельними воротами, у той час як Росія є для Китаю щось на кшталт спільника, "але не незамінного", пояснює експертка.