Як Росія намагається вплинути на вибори в ФРН - фактчек

Росія не вперше намагається вплинути на результат виборів за допомогою маніпуляцій і дезінформації. Так було, приміром, на президентських виборах у США в листопаді 2024 року та на проведених торік у червні виборах до Європарламенту. А щодо Німеччини, то Росія вже намагалася домогтися впливу на громадську думку тутешнього електорату під час виборів до Бундестагу 2021 року, що повідомляли у самому німецькому парламенті.

Через чотири роки ситуація нітрохи не краща, адже експерти так само зафіксували масштабні російські дезінформаційні кампанії на тлі майбутніх виборів до Бундестагу, призначених на 23 лютого. Мета таких кампаній Кремля в розпал передвиборної боротьби - дискредитувати провідні німецькі партії, зокрема, центристські. Більшість фейків "націлені проти Зелених, ХДС і СДПН, а також їхніх провідних кандидатів", - пояснила DW Леа Фрювірт (Lea Frühwirth) з Центру моніторингу, аналізу та стратегії (CeMAS).

Натомість про відому проросійською риторикою та близькістю до Кремля ультраправу політсилу "Альтернатива для Німеччини" (АдН) у підтримуваному РФ дезінформаційному потоці "згадують рідко, а коли й згадують, то в позитивному ключі", - додає Фрювірт. Неприбуткова організація, яку вона представляє, якраз спеціалізується на вивченні таких явищ, як конспірологія, антисемітизм та правий екстремізм.

Провідні кандидати-центристи під градом неправдивих повідомлень

Те, як саме проводяться такі кампанії дезінформації, промовисто унаочнюють два нещодавні приклади. Перший стосується голови консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Фрідріха Мерца (Friedrich Merz), котрий водночас виступає на виборах як кандидат в канцлери від консервативного блоку ХДС/ХСС і нині вважається фаворитом передвиборних перегонів. Так, на початку лютого цього року користувачі соцмережі X поширили відео, де розповідалося про нібито психічний зрив політика.

Згідно з твердженнями в відеоролику, Мерц буцім ще у 2017 році невдало намагався накласти на себе руки. Цей ролик швидко став віральним - за десять днів один з постів з таким відео набрав понад 5,4 мільйона переглядів. Як доказ наявності в Мерца психічних проблем наводиться заява такого собі Альберта Мертенса (Albert Mertens), якого в відео названо психіатром, а також показано формуляр медичної довідки. На формулярі вказано, що Мертенс - "психолог-психотерапевт".

Утім, автори відео знехтували тим фактом, що в Німеччині психотерапевт і психіатр - це різні професії. Як повідомили на запит DW у Федеральній палаті психотерапевтів, у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія не зареєстровано жодного члена під ім'ям "Альберт Мертенс". Крім того, за вказаною в відео адресою немає жодної лікарської практики, яка була б уповноважена видавати наведені в відеоматеріалі документи.

Щодо самого відео, то спочатку його було опубліковано на сайті Wochenüberblick aus München. Ще одна важлива деталь: при поширенні вказаного відеоролика неодноразово наголошувалося, що Мерц закликає надати Україні ракети Taurus.

Не менш показовим випадком стало поширення фейку про провідного кандидата від партії "Союз 90/Зелені" Роберта Габека (Robert Habeck) та його колегу по партії Клаудію Рот (Claudia Roth). Так, сайт Narrativ поширив статтю та відео, де стверджувалося, що Габек і Рот нібито причетні до корупційного скандалу, де фігурувала сума в 100 мільйонів євро. У поширеному матеріалі йдеться про кілька картин з Фонду культурної спадщини Пруссії, які нібито опинилися в Україні, де згодом були продані приватним колекціонерам. Водночас у самому Фонді культурної спадщини Пруссії у відповідь на запит DW запевнили, що всі звинувачення у наведеній публікації є або неправдивими, або вигаданими.

Спільним у цих нібито викривальних матеріалах є те, що вони створювалися за однією й тією ж схемою з використанням неправдивих заяв свідків і підроблених документів. А першоджерелом для цих фейкових повідомлень стають публікації на сайтах, що лише мають дизайн і видимість новинних платформ, а насправді поширюють дезінформацію. Такі характеристики притаманні для російської дезінформаційної кампанії під назвою Storm-1516, пояснив DW один з членів команди онлайн-проєкту розслідувань Gnida.

Кампанії дезінформації РФ: Doppelgänger, "Матрьошка" та Storm-1516

Учасникам проєкту Gnida вдалося виявити в співпраці з платформами Correctiv і NewsGuard понад сотню німецькомовних сайтів, які спочатку наповнювалися проросійським контентом, згенерованим штучним інтелектом (ШІ). Згодом ці сайти поширювали публікації з неправдивими повідомленнями. А вже потім такий контент поширюється у соцмережах і на платформах, як-от X або Telegram, "друзями" або проплаченими інфлюєнсерами.

Так звана кампанія Doppelgänger (у перекладі з німецької - "двійник") працює за аналогічним принципом. Від початку російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року вона поширює "проросійські наративи та дезінформацію, спрямовані, зокрема, на дискредитацію західної зовнішньої політики загалом і підтримки України зокрема", констатували в міністерстві закордонних справ Німеччини. Після втручання у виборчу кампанію в США американський уряд запровадив санкції проти відповідальних за поширення цих проросійських наративів осіб.

Кампанія Doppelgänger отримала свою назву через те, що спочатку вона імітувала вебсайти та відеоролики відомих ЗМІ, як-от DW або BBC. Раніше команда фактчекінгу DW вже публікувала кілька статей з ретельним фактчеком щодо цього. Деякі з цих фейків досить легко виявити. Однак "ідеться про масовість, а не про якість", -  зазначила Леа Фрювірт з CeMAS в коментарі для команди фактчекінгу баварського суспільно-правового мовника Bayerischer Rundfunk (BR).

У поширенні фальшивих повідомлень не менш активну роль відіграє і кампанія під назвою "Матрьошка". Принцип дії тут такий: армія ботів здійснює "маневри з відволікання", коли журналістів просто засипають нібито посиланнями на неправдиві новини з проханням перевірити їх. Таким чином поширюються неправдиві твердження і водночас "блокується" робота фактчекерів, пояснювало французьке інформаційне агентство AFP.

Лише наприкінці січня боти "Матрьошки" поширили щонайменше 15 фейкових відео протягом кількох днів, повідомляв незалежний російський медіапроєкт "Агентство". Відеоролики були схожі на, приміром, матеріали DW та німецького таблоїду Bild. Англійською, французькою та іспанською мовами в них повідомлялося, що Німеччину нібито лихоманить від загрози тероризму, зростання злочинності та страху виборців напередодні виборів.

Росія особливо підтримує дві німецькі партії

Про цілі дезінформаційних кампаній Росії розповідає Леоні Пфаллер (Leonie Pfaller) з NewsGuard. "Насамперед посіяти невизначеність і поляризувати виборців", - зазначила вона в коментарі мовнику BR. За словами Пфаллер, показово, що про партію АдН, що сповідує подеколи ультраправу ідеологію, а також її провідну кандидатку Аліс Вайдель (Alice Weidel) украй часто на проросійських ресурсах з'являються позитивні повідомлення. Проведені ще 2024 року дослідження показали, що кампанія Doppelgänger мала на меті збільшити частку голосів за АдН щонайменше до 20 відсотків. А згідно з результатами поточних опитувань, за менш ніж тиждень до виборів до Бундестагу АдН має близько 20 відсотків електоральної підтримки. Чи є тут прямий зв'язок, довести неможливо. 

Пфаллер припускає, що Кремль підтримує АдН, оскільки ця політсила декларує більш дружній курс до Росії, ніж інші партії. Приміром, у своїй передвиборній програмі ця партія закликає до скасування запроваджених економічних санкцій проти Росії. Крім того, АдН не засудила агресивну війну Росії проти України.

Леа Фрювірт з CeMAS також вказує на ще одну партію, яка підтримується російською пропагандою - Союз Сари Ваґенкнехт (ССВ). У своїй передвиборній програмі ця лівопопулістська партія називає війну в Україні проксі-війною між Росією і США, якої можна було б уникнути. ССВ також воліє, щоб Німеччина відновила імпорт російського природного газу.

Експерт з цифрових технологій Фелікс Картте (Felix Kartte) з Фонду Mercator вбачає загрозу не стільки в дезінформації навколо німецьких виборів, скільки в довгостроковій стратегії Росії. "Теми, наративи, які Кремль намагався покрити протягом багатьох років, також стали панівними в німецькій публічній дискусії", - визнав він у розмові з DW. За його словами, йдеться, приміром, про твердження щодо того, що всі уряди в Європі корумповані й що вони придушують свободу слова - саме ті наративи, які також поширюються ультраправими партіями в Європі.

Як Німеччина захищається від російської дезінформації?

Поширення дезінформації "іноземними урядовими установами в Німеччині, як правило, не карається", повідомило МВС Німеччини у відповідь на запит дослідницького проєкту Correctiv. Однак, за даними міністерства, протидією таким загрозам, як дезінформація займається міжвідомча робоча група.

Як зазначили в відомстві у відповіді на запит мовника BR, основна увага приділяється підвищенню обізнаності громадськості щодо дезінформації та просуванню новин і медіаграмотності серед усіх вікових груп. Уряд Німеччини також контактує з іншими країнами та соціальними мережами з метою спільної боротьби з російською дезінформацією, додали в міністерстві.

Утім, на думку Фелікса Картте, протидіяти дезінформації за допомогою фактів - замало. Політики також повинні визнати основні емоційні потреби суспільства. Словом: "Треба краща політика".