Як Німеччина хоче залучити до армії більше добровольців
11 квітня 2025 р.
Останніми тижнями, поки в Німеччині тривали коаліційні переговори між консервативним блоком ХДС/ХСС та соціал-демократами, однією з тем дискусії у ЗМІ було можливе повернення обов'язкового призову до Бундесверу, скасованого 2011 року. Адже фактом є те, що німецьким збройним силам бракує персоналу, служба в Бундесвері серед молоді є малопопулярною. Передусім представники ХДС/ХСС під час виборчої кампанії вимагали поступового повернення до призовної армії. Багато інших європейських країн, які раніше скасували обов'язкову службу, за останні роки повернулися до такої моделі.
Але соціал-демократи виступають проти обов'язкового призову, натомість вони надалі роблять ставку на добровільну службу. Зокрема, таку позицію відстоює в.о. міністра оборони Борис Пісторіус (Boris Pistorius), який, імовірно, знову буде призначений на свою посаду після формування нового уряду. Тож імовірний наступний канцлер Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) від ХДС, представляючи днями коаліційну угоду, якої вдалося досягнути партіям, сказав, що Німеччина робитиме ставку на "шведську модель". Вона, за словами Мерца, має на меті "спершу посилити військову службу в Німеччині на добровільній основі".
18-річних німців змусять заповнювати анкети
Згідно з моделлю, яку успішно практикують у Швеції, усі громадяни після досягнення 18-річного віку отримують анкети. Запитання в них стосуються, зокрема, фізичної підготовки та готовності до військової служби. Усі чоловіки зобов'язані заповнити ці анкети, для жінок ця процедура добровільна. Залежно від відповідей, декого запрошують для проходження відбору до служби. "Для військової служби має бути відібрано тих, хто має найкращу фізичну форму, найкраще для цього підходить та має найвищу мотивацію", - пояснив Пісторіус свою ідею, яку він висловив іще минулого року.
По суті йдеться про те, щоб знову створити базу потенційних резервістів, яку в Німеччині перестали вести після скасування призову в 2011 році. У цій базі повинна бути зібрана інформація про всіх громадян призовного віку, зокрема вік, здібності та військовий досвід. Адже у випадку нападу держава взагалі не знатиме, кого можна буде мобілізувати, нарікає Пісторіус. Крім того, служба в Бундесвері в майбутньому має стати привабливішою для німців. "Визнання у вигляді амбітної служби в поєднанні з можливостями отримати кваліфікацію довгостроково посилять готовність (населення. - Ред.) до служби", - йдеться в коаліційній угоді ХДС/ХСС та СДПН.
Будучи тоді ще повноправним міністром оборони в уряді на чолі з його партійним колегою Олафом Шольцом (Olaf Scholz), Пісторіус навіть зміг домогтися затвердження відповідного законопроєкту кабінетом міністрів. Утім, не встиг ще документ потрапити на голосування до Бундестагу, як правляча коаліція у складі СДПН, Зелених та Вільної демократичної партії розвалилася. Тож плани з реформування армії довелося відкласти.
Призовна армія в Німеччини з 1957 по 2011 рік
У 2011 році призовна армія у сучасній Німеччини відійшла в історію. Тоді її скасували через те, що реальність після завершення "холодної війни" та розвалу Радянського Союзу змінилася. Чисельність Бундесверу від початку 1990-их років, коли вона становила майже пів мільйона людей, зменшувалася з року в рік, а основна мета змістилася від оборони в разі нападу до участі в міжнародних місіях.
Для цього армії не потрібні були численні 18-річні юнаки, які служать лише пів року - саме таким був термін військової служби під час останніх призовів. Крім того, інфраструктура Бундесверу на той момент уже не дозволяла призивати більшість потенційних солдатів. Як результат, поки деякі юнаки вже активно вчилися в університетах чи здобували професійну освіту, інші мусили спершу йти служити в армії. З юридичної точки зору багато хто вбачав у цьому нерівноправність.
Сьогодні безпекова ситуація знову змінилася, тепер - у гірший бік. Війна Росії проти України, гібридні напади на країни-членів НАТО та похолодання між урядом США та Європою - усе це посилило серед німецьких політиків переконання, що країна повинна посилити свою обороноздатність. З одного боку, ідеться про збільшення кількості озброєнь для Бундесверу, на придбання якого майбутній уряд Німеччини матиме можливість залучати багатомільярдні кошти. З іншого боку, ідеться і про додатковий особовий склад, адже кількість активних солдатів та солдаток у країні вже довгий час залишається приблизно на одному й тому самому рівні. На даний момент вона становить близько 182 тисяч осіб.
Бундесверу бракує передусім пілотів, фахівців у сфері ІТ, електротехніків. І хоч німецькі збройні сили вже мають велику кількість бонусів та інших переваг, аби залучити якомога більше молоді до своїх лав, як роботодавець вони досі залишаються не надто привабливими для молодих німців. Не допомагають ані безкоштовне користування залізницею для військових у формі, ані безкоштовне медичне забезпечення. Альтернатив на вільному ринку в Німеччині надто багато, особливо зараз, у часи хронічного браку кадрів. У майбутньому уряді сподіваються, що їм вдасться залучити до лав Бундесверу більше людей, якщо їм доведеться відповідати на анкету та, відповідно, замислюватися про питання захисту своєї країни.
Скільки нових солдатів може прийняти Бундесвер
Те, що майбутній уряд планує надалі робити ставку саме на добровільну військову службу, має також і практичні причини. Адже Бундесвер у нинішньому стані просто не здатний забезпечити проходження служби всіма юнаками одного року народження. Для цього німецьким збройним силам бракує інфраструктури, яка існувала ще до 2011 року, передусім казарм та інструкторів.
На даний момент для добровільної військової служби доступні максимум 15 тисяч місць, з яких зайняті лише близько 10 тисяч. Тож іще 5000 добровольців можуть бути без проблем прийняті до лав Бундесверу, каже головний німецький військовий, генеральний інспектор Бундесверу Карстен Броєр (Carsten Breuer). "Нам потрібен потенціал для зростання", - додає він.
За словами Броєра, якщо раптом до армії прийде забагато новачків, то це може навіть негативно позначитися на боєготовності війська. Мовляв, командир танка не може одночасно навчати молодих військовослужбовців та "підтримувати боєготовність на випадок бойових дій на східному флангу НАТО", сказав Броєр під час дискусії у Німецькому товаристві зовнішньої політики (DGAP).
Повернення до обов'язкового призову в Німеччині можливе
Утім, якщо оновлена модель військової служби на добровільній основі не матиме успіху, новий уряд Німеччині теоретично матиме змогу в будь-який момент повернутися до обов'язкового призову. Адже він не був викреслений із німецької конституції, а лише поставлений на паузу за допомогою окремого закону. Утім, конституційна норма поширюється на даний момент лише на чоловіків. Якщо до обов'язкової військової служби захочуть притягати всіх, включно з жінками, знадобляться зміни до Основного закону Німеччини. Та для цього партіям влади знадобляться дві третини голосів в Бундестазі, яких їм не вдасться назбирати без ультраправої "Альтернативи для Німеччини" (АдН) або Лівої партії.