Як французькі мільярдери впливають на політичне життя країни

На допит французького мільярдера П'єра-Едуарда Стерена у слідчій комісії нижньої палати французького парламенту багато хто очікував із великим нетерпінням. Мета, за словами одного з членів комісії, полягала в тому, аби розкрити деталі "справжньої екосистеми завоювання влади".

Допит бізнесмена, якому належить фірма Smartbox, що пропонує різноманітні подарункові події, повинен був стосуватися проєкту Périclès, за допомогою якого він уже інвестував близько 30 мільйонів євро в ініціативи, які відстоюють глибоко консервативні цінності. Утім, крісло французького мільярдера в залі парламенту так і залишилося порожнім.

"Учора пан Стерен повідомив нам, що він хоче підключитися через відеозв'язок - із міркувань безпеки, - сказав Тома Казнев, депутат урядової коаліції "Разом!" та голова слідчої комісії. - Я відповів, що ми би забезпечили йому захист як для депутатів, яким регулярно погрожують".

Казнев сказав, що вважає цю "вичікувальну тактику" прикрою. Таким чином неможливо перевірити, чи дотримується Périclès французького законодавства щодо фінансування партій, додав політик. Стерен - не єдиний мільярдер, який намагається зсунути громадську думку у Франції у правий бік політичного спектра. Через це дехто вимагає більш суворих правил фінансування політичних проєктів.

Інкубатор правих сил у Франції

Гендиректор Périclès Арно Реролль, натомість, тижнем раніше з'явився на допит до парламентської комісії. "Економічна, суспільна та моральна ситуація в нашій країні критична, - сказав він перед парламентарями. - Ми - інкубатор для метаполітичних проєктів праворуч у політичному спектрі. Досі ми профінансували менше ніж 15 відсотків із 600 поданих заявок".

Серед профінансованих Périclès проєктів - ультраправий журнал L'Incorrect та "Центр спостереження за деколонізацією", який, зокрема, бореться з начебто ворожістю воук-рухів. Під воук-рухами зазвичай маються на увазі ініціативи, які виступають проти дискримінації. Утім, Реролль розкрив лише частину проєктів, які фінансує Périclès. Також він додав, що ініціатива не фінансує кандидатів на виборах. Це за французьким законом дозволено лише політичним партіям.

"Проблема для французької демократії"

Депутат від крайньолівої партії "Нескорена Франція", заступник голови слідчої комісії П'єр-Ів Кадален вважає свідчення Реролля надто розмитими. "Газета L'Humanité оприлюднила внутрішній документ, згідно з яким, Périclès хоче допомогти ультраправій партії "Національне об'єднання" здобути перемогу в 300 містах на місцевих виборах 2026 року", - каже він у розмові з DW.

Реролль під час допиту підтвердив справжність документа, утім, назвав його "застарілим". У документі йдеться про плани протягом 10 років інвестувати 150 мільярдів євро у подолання ісламізму, міграції та гендерної ідеології та роботу на перемогу на президентських та парламентських виборах 2027 року. Кандидатка у президенти від "Національного об'єднання" Марін Ле Пен та голова партії Жордан Барделла називаються при цьому "довірчими особами".

"Коли мільярдери настільки втручаються у політичне життя, це проблема для демократії", - каже Кадален і має на увазі не лише Стерена. У Франції 11 мільярдерам належить 80 відсотків щоденних газет. А їхні теле- та радіоканали покривають понад половину аудиторії цих медіа.

У центрі уваги, окрім Стерена, перебуває також Вінсент Боллоре. Він є ключовим акціонером логістичної та комунікаційної групи компаній, що носить його ім'я - Bolloré. За словами Кадалена, Боллоре чинить "великий вплив" на політичне життя Франції - "за допомогою свого новинного каналу Cnews, радіостанції Europe 1, тижневика JDD та соціологічного інституту CSA". "Разом ці медіа мають вагу та поширюють думки з правого краю політичного спектра, які переймають інші ЗМІ", - каже політик.

За словами професора політекономії в Університеті Страсбурга Абеля Франсуа, це нове явище. "Раніше мільярдери купували ЗМІ, аби політиків схилити до того, скажімо, аби вони надали їм перевагу в публічних тендерах. Сьогодні ж вони хочуть поширювати певну ідеологію", - каже Франсуа в розмові з DW. Офіційно Боллоре заявляє, що не має впливу на зміст матеріалів у його ЗМІ. На запит DW він відповіді не надав, так само як і ініціатива Périclès.

Гнів імперії французьких медіамагнатів

Концентрація значної частини ЗМІ в руках мільярдерів має при цьому далекосяжні наслідки. "Серед журналістів поширена певного роду самоцензура щодо цих мільярдерів. Зрештою, можна зіпсувати стосунки зі своїм потенційним майбутнім роботодавцем", - каже в розмові з DW Аморі де Рошегод, економічний журналіст тижневика Stratégies та радіостанції RFI.

Крім того, за його словами, Боллоре та Стерен об'єднують зусилля. "Вони зустрічалися і, судячи з усього, прагнуть союзу правих, тобто консервативного крила республіканців разом із "Національним об'єднанням", - каже де Рошегод.

Що може статися, якщо ставити палки в колеса цій медіаімперії, на власній шкурі відчув Алексі Левріер, медіаісторик з Університету Реймса. "Я отримав тисячі повідомлень - образи, але також і погрози вбивства, зокрема від одного торгівця зброєю", - каже він.

Приводом стало його інтерв'ю наприкінці лютого, в якому Левріер вимагав позбавити ліцензії CNews, так само як C8 - ще один телеканал Боллоре. C8 перед цим отримав десятки попереджень від наглядових органів, зокрема через сексизм і гомофобію в ефірі. Інтерв'ю Лервіера з DW - одне з перших, що він дає після цього інциденту. "Багато моїх колег-дослідників більше не наважуються казати щось проти імперії Боллоре. Французькі митці також притихнули. Тоді як традиційно вони були борцями за гуманістичні цінності", - каже медіаісторик.

Та на думку Ерве Жолі, історика з державного дослідницького інституту CNRS, Стерен та Боллоре є винятками. "Національне зібрання" майже не має бізнесменів, які б публічно їх підтримували. Історично роботодавці ніколи не підтримували правих екстремістів, поки вони не приходили до влади. Зазвичай бізнесмени роблять ставку на усталені консервативні партії. Сьогодні багато з них є прогресивним, виступають за рівність та боротьбу проти зміни клімату", - каже він у розмові з DW.

Утім, якщо праві екстремісти прийдуть до влади, ситуація може змінитися, каже Жолі. "У Німеччині (періоду націонал-соціалізму. - Ред.) бізнесмени тоді співпрацювали з Гітлером та допомогли йому зосередити владу в своїх руках", - каже дослідник.

На думку французького депутата Кадалена, ситуація вже зараз дуже серйозна. "Нам потрібні закони проти концентрації власності на медіаринку", - каже він. - Це платформи для реакційних сил, які хочуть знищити нашу правову державу, як у США". Там обраний вдруге президент Дональд Трамп ігнорує рішення суду, які йому не пасують. А телеканали на кшталт FoxNews це підтримують.

Для проурядової депутатки Елеонор Каруа, яка також є членкинею парламентської слідчої комісії, нові закони не допоможуть вирішити проблему. "Проєкти на кшталт Périclès можна побороти, виводячи їх на чисту воду", - каже вона в розмові з DW. Саме тому, на її думку, мільярдер Стерен не прийшов на допит. За це йому загрожують два роки тюрми та штраф у 7500 євро.