Як далеко зайшла ядерна програма Ірану? Як її пошкоджено?
16 червня 2025 р.
Ізраїль пояснює свої нещодавні удари по іранських об’єктах тим, що Тегеран занадто наблизився до створення ядерної бомби. Це, безсумнівно, було б екзистенційною загрозою для Ізраїлю, оскільки іранський режим неодноразово заявляв, що хоче знищити Ізраїль.
Хоча Тегеран наполягає на тому, що його ядерна програма слугує лише цивільним цілям, велика частина міжнародної спільноти вбачає в ній також і військовий потенціал. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив у неділю, що ядерна програма Тегерана є "екзистенційною загрозою" для Ізраїлю і Європи, але водночас наголосив, що дипломатія є найкращим рішенням. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль (Johann Wadephul) заявив у суботу ввечері, що Берлін, Париж і Лондон готові до переговорів з Тегераном з метою деескалації ситуації.
На якому етапі перебуває ядерна програма Ірану?
Цивільні ядерні програми спрямовані на будівництво атомних електростанцій для виробництва електроенергії. Військові ядерні програми пов'язані з розробкою ядерних боєголовок, тобто ядерних бомб. Іранський режим завжди стверджував, що його ядерна програма має виключно цивільну мету, а більшість експертів та західних спецслужб поділяють думку, що на даний момент Іран (поки що) не створює ядерну зброю.
Однак рівень збагачення урану в Ірані викликає занепокоєння. За даними Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), Іран накопичив понад 400 кілограмів урану з рівнем збагачення 60 відсотків. Це набагато вище рівня, необхідного для цивільного виробництва електроенергії. І це також небезпечно близько до рівня військового матеріалу. Після збагачення до 90 відсотків цих 400 кілограмів вистачило б на десять ядерних боєголовок.
"За даними МАГАТЕ, Іран прискорив збагачення урану до 60 відсотків, а також збільшив кількість ракетних випробувань, - каже в інтерв'ю DW Ганс Якоб Шиндлер (Hans Jakob Schindler), експерт з питань безпеки з організації Counter Extremism Project. Як зауважив аналітик, можливо таким чином Іран прагнув покращити свою переговорну позицію зі Сполученими Штатами, але також це можна розглядати і як швидкий рух Тегерану до створення ядерної бомби. Через актуальну ескалацію переговори зі США призупинені.
Наразі немає доказів того, що Іран збагатив уран до 90 відсотків. Однак експерти попереджають, що країна може відносно швидко досягти цього рівня завдяки своїм запасам і технічним можливостям. Лише за кілька днів до атак Ізраїлю країна оголосила, що вводить в експлуатацію ще один завод зі збагачення урану.
Однак збагачений уран сам по собі ще не є ядерною бомбою. Для цього ще потрібно було б створити боєголовку й ракету, здатну доставити її до цілі.
Якими є наслідки ізраїльських атак?
У своїх атаках Ізраїль обрав мішенню як ядерні об'єкти, так і членів військового керівництва і науковців, які долучені до робіт з ядерної програми. Супутникові знімки свідчать про різний ступінь руйнувань на двох ключових дослідницьких і збагачувальних об'єктах в Натані та Ісфахані. МАГАТЕ підтвердило пошкодження обох об'єктів. Точні масштаби руйнувань і те, наскільки складно Ірану буде відновити об'єкти, поки що залишається незрозумілим.
Однак Вальтер Пош, експерт з питань Ірану у Віденському інституті миротворчості та врегулювання конфліктів, оцінює наслідки для Тегерану як "серйозні". "Вчені-ядерники, безумовно, важливіші за вбитих генералів. Вони були залучені до ядерної програми майже з самого початку і мали всі наукові та інституційні знання, - пояснює він в інтерв'ю DW. - Вони відіграють ключову роль, тому втрати на рівні академічних і практичних знань є тяжким ударом".
Окрім ядерних об'єктів і військової та наукової еліти, серед цілей ізраїльських ударів по Ірану - також ракетні бази і склади палива.
Чому Іран має ядерну програму?
Іранська ядерна програма бере свій початок ще в 1950-х роках. У той час тодішній прозахідний уряд за допомогою США створив цивільну ядерну програму. Після того, як внаслідок іранської революції 1979 року до влади в Ірані прийшов ісламістський антизахідний уряд ісламістських фундаменталістів, зросла міжнародна стурбованість, що Тегеран може також використати свою ядерну програму у військових цілях.
У 2002 році міжнародні інспектори виявили високозбагачений уран на ядерному об'єкті поблизу Натана, після чого були запроваджені міжнародні санкції.
У 2015 році Іран досяг знакової ядерної угоди зі США та іншими західними країнами, відомої як Спільний всеосяжний план дій (СВПД). Угода обмежила ядерну програму та запровадила суворий контроль в обмін на послаблення санкцій.Однак президент США Дональд Трамп вивів США з угоди у 2018 році під час свого першого президентства. Він розкритикував той факт, що умови були обмежені в часі й не брали до уваги іранську програму балістичних ракет. США запровадили нові санкції проти Ірану. У відповідь Іран поступово знизив рівень дотримання угоди й збільшив збагачення урану до рівня, значно вищого за 3,67 відсотка, узгодженого в угоді 2015 року.
З початком другого президентського терміну Трампа відновилися зусилля щодо досягнення угоди між Вашингтоном і Тегераном. Чергова зустріч між делегаціями обох сторін мала відбутися цими днями в Омані, але була скасована з огляду на розвиток подій.