Як боротися з тіньовим флотом Росії?

Після початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія посилює тіньовий флот, щоб продовжувати торгівлю нафтою та обходити міжнародні санкції. Зокрема, західні країни забороняють учасникам нафтового ринку скуповувати російську нафту вище за цінову стелю - у 60 доларів за барель. Порушникам забороняють користуватися послугами великих західних страхових компаній. У результаті нафтові перевізники, які працюють з "тіньовим флотом", використовують сумнівні послуги страховиків з Росії або зовсім обходяться без них. Як правило, такі танкери ходять під прапорами країн, які не дотримуються міжнародних морських правил. Найчастіше їхні власники - підставні компанії, які швидко змінюються, щоб уникнути відповідальності.

Посилення санкцій проти Росії має вплив: цього року китайські компанії почали скорочувати імпорт сирої нафти з Росії, йдеться в березневому дослідженні Vortexa. Однак трейдери знаходять лазівки: російську нафту перевантажують з одного танкера на інший, змінюючи документи і "втрачаючи" походження вантажу в ланцюжку постачання. Раніше дослідники зазначали, що в тіньовому флоті РФ може бути щонайменше 1089 танкерів - 75 відсотків усього непрозорого ринку.

Ідентифікувати цей флот не так просто, оскільки екіпажі танкерів практикують вимкнення транспондерів або передають хибні координати, заплутуючи свій справжній маршрут. Такі маніпуляції збільшують ризики екологічних катастроф: несертифіковані танкери, часто з мінімальним обслуговуванням, загрожують розливами нафти в міжнародних водах, попереджають екологи. DW запитала в експертів, як світова спільнота намагається боротися з тіньовим флотом і що може бути в разі катастрофи.

Скільки танкерів перебуває під санкціями?

Станом на лютий 2025 року під санкціями ЄС перебували 153 танкери, Великої Британії - 133, а США - 183. Ці списки частково перетинаються, але на Заході поки що не домовилися про координований моніторинг. США під керівництвом Дональда Трампа відмовилися від пропозиції Канади створити цільову групу для моніторингу порушення санкцій. За межами наявних списків залишається значна кількість суден, що перевозять російську нафту і нафтопродукти, кажуть розслідувачі. Одне з них - танкер FIRN. Судно привернуло увагу до себе через можливу причетність до перевезення мазуту через "тіньовий флот". Тоді два танкери типу "Волгонефть" через шторм у Керченській протоці зазнали аварії.

Чекав на цей мазут, за даними еколога та експерта міжнародної природоохоронної організації UWEC Євгена Симонова, танкер FIRN, який перебував на рейді. Експерт припускає, що вантаж планували доставити на один з індійських НПЗ. Однак шторм у Чорному морі та катастрофа поламали ці плани. Після цього FIRN несподівано "перемістився" в Ла-Манш, розповідає Симонов: "Звичайно, фізично він туди не ходив - за тиждень танкер знову з'явився в тій самій точці в Керченській протоці. Це одна з технологій приховування маршрутів". На думку експерта, після аварії власники могли побоюватися міжнародного резонансу і включення судна до санкційних списків. DW вивчила санкційні реєстри західних країн, але не виявила в них цього танкера.

"Екологічна катастрофа на Балтиці - питання часу"

Міжнародна природоохоронна організація Greenpeace веде власний список тіньового флоту РФ. Станом на березень 2025 року в ньому зафіксовано 192 підозрілих танкера. Більшість з них курсує через Балтійське море, при цьому вік багатьох суден перевищує 15 років.

Екіпажі цих танкерів часто складаються з недосвідчених моряків, а судна недостатньо застраховані від таких ризиків, як розлив нафти, пояснює фахівець з енергетичних систем Генрік Вахтмайстер з університету Уппсали. "Балтика - відносно невелике море з вузькими навігаційними проходами. Якщо нічого не зміниться, екологічна катастрофа в регіоні лише питання часу", - вважає він.

У дослідженні Greenpeace наводиться приклад 247-метрового танкера Chilli, що ходив під прапором Антигуа і Барбуди. Він перевозив сиру нафту з Росії через Балтійське море. Екологи посилаються на перевірку судна: 2023 року на його корпусі виявили значну корозію, а в березні 2024 року виявили шість дефектів, включно з проблемами з двигуном. Наприкінці 2024 року Велика Британія ввела санкції проти цього танкера, але, як показує сервіс MarineTraffic, він продовжує виходити в море. Судно змінило назву на Peace і тепер ходить під прапором Сьєрра-Леоне. Наприкінці лютого танкер перебував у російських територіальних водах, потім зайшов у фінський порт Котка, а після попрямував у єгипетський Порт-Саїд.

Хто несе відповідальність за розлив нафти?

"До війни російський ринок перевезень контролювали великі компанії, у яких були нові танкери та розвинена система безпеки", - каже Симонов. Однак санкції змінили структуру експорту нафти, а розвиток "тіньового флоту" РФ погіршив екологічну ситуацію. Найбільшої шкоди завдають малопомітні витоки під час перевалки нафти із судна на судно та інших операцій на воді, зазначає він. Притягнути перевізників до відповідальності складно, розмірковує експерт, оскільки в разі великого розливу нафти і відсутності страхового покриття складно буде встановити відповідального. "Головні ризики існують для портів, що приймають такі судна, але здебільшого розливи відбуваються в нейтральних водах", - каже Симонов. Це особливо актуально, враховуючи, що один із найпоширеніших вантажів "тіньового флоту" - мазут. Ліквідація його розливів потребує тривалого часу і значних витрат. Один із прикладів - катастрофа російських танкерів "Волгонефть" у Чорному морі, додає еколог.

Як боротися з "тіньовим флотом"?

Наразі не існує механізмів протидії "тіньовому флоту" РФ, які не порушували б міжнародне право, каже Вахтмайстер. Ба більше, жорсткі заходи можуть призвести до подальшої ескалації з боку Росії. На його думку, ефективним кроком могла б стати обов'язкова перевірка страхового покриття у танкерів: "Якщо судно не може надати докази надійної страховки, йому має бути заборонено пересування Балтикою". У поєднанні з санкціями ЄС і США це могло б створити дієву систему контролю, вважає він.

Симонов, зі свого боку, вважає, що ефективність санкцій залежить від політичної волі. Він наводить як приклад рішення Міжнародної морської організації, яка 2023 року ввела жорсткі обмеження на перевезення мазуту в Арктиці. "Якби подібні заходи поширили на інші регіони, контроль за безпекою перевезень став би ефективнішим. Але якщо у найбільших гравців немає політичної волі, санкції не принесуть результату", - підсумовує він.