Агроімпорт в ЄС з України: чи йде Брюссель назустріч Києву?

Як українські фермери, так і їхні колеги з Європейського Союзу насторожено відреагували на оголошення Єврокомісії від 30 червня про нові умови торгівлі сільськогосподарськими продуктами для України. І ті, й інші чекають на подробиці угоди, але уже побоюються надмірних збитків і несправедливого підходу.

У випадку України збитки неминучі, оскільки повернення до "торгового безвізу" або автономних торговельних заходів (АТЗ) Євросоюзу, запроваджених для країни після початку повномасштабної російської агресії, не передбачено. "Найкращим можливим результатом було б перенесення режиму АТЗ із гарантіями, застосовними до обмеженого числа продуктів, які вважаються чутливими для фермерів ЄС", - заявили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ) з офісом у Брюсселі. Але оскільки такий сценарій Євросоюз категорично виключив, українській групі переговірників довелося докласти "неймовірних зусиль", щоб "максимально захистити інтереси українських фермерів", кажуть українські лобісти.

Читайте також: Квоти ЄС повертаються: що це означає для аграрного експорту України?

Основна частина переговорів завершилася швидко

Отже, Брюссель і Київ досягли принципової угоди про нові умови ввезення агропродуктів, але її деталі поки що не розкриваються. Крім того, остаточний варіант договору має бути затверджений країнами-членами в Раді ЄС, три з яких - Угорщина, Польща та Словаччина - запровадили і досі не зняли односторонні ембарго на українські агропродукти.

Уже відомо, що Євросоюз повністю лібералізує торгівлю з Україною кількома найменуваннями товарів, серед яких сухе жирне молоко, кисломолочні продукти, гриби, виноградний сік, - такі приклади навів єврокомісар з питань сільського господарства та продовольства Крістоф Хансен у відповідь на запитання кореспондентки DW.

Єврокомісія також повідомила, що для більшості сільгосптоварів поточні обсяги квот зростуть до найвищого рівня торгівлі за останні роки. Йдеться, наприклад, про вершкове масло, сухе знежирене молоко, солод, глютен, овес і ячмінну крупу - тобто про продукти, обсяг ввезення яких не особливо турбує європейських фермерів.

Важливо зазначити, що з 6 червня, коли сплив термін АТЗ, Україна тимчасово повернулася до квот на ввезення агропродуктів у ЄС, що діяли до 2022 року. Цей режим буде чинним до часу запровадження нових торговельних умов між сторонами. Якщо він триватиме до кінця 2025 року, то українські фермери ймовірно втратять 1,1 млрд євро, кажуть в УКАБ.

Тому Україна зацікавлена у тому, щоб переговори завершилися якомога швидше. Їхня основна частина пройшла оперативно - і за це потрібно похвалити Єврокомісію, вважає аналітик Європейського політичного центру в Брюсселі Світлана Таран.

Читайте також: Безвіз закінчився: що чекає на український агроекспорт до ЄС?

Експертка: Рішення виявилися кращими, ніж очікувалося

Вона також відзначає інші позитивні моменти: "На переговорах вдалося досягти певних компромісних рішень, які є кращими, ніж спочатку очікувалося. Наприклад, були очікування, що позиція Єврокомісії стримана щодо України через тиск європейських фермерів, які хотіли сильно обмежити доступ на ринок української продукції".

Експертка вважає позитивним і той факт, що для деяких "нечутливих" товарів запроваджено безмитний доступ, а решту продуктів поділено на категорії за ступенем "чутливості": для "менш чутливих" продуктів квоти збільшать сильніше, а для "чутливіших", як-от цукор, м'ясо птиці, яйця, пшениця, кукурудза й мед, - помірніше.

Як пояснили напередодні в Єврокомісії, на "найчутливіші" товари, як-от яйця, цукор і пшениця, квоти збільшаться, але будуть нижчими за історичні обсяги торгівлі. Крім того, щодо цієї категорії товарів діятимуть захисні механізми - запобіжники, щоб імпорт не спричинив "серйозних труднощів" на рівні всього блоку або держав, сказав єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович.

Українці закликають не допустити "політичного свавілля"

Відомо також, що ці захисні механізми застосовуватимуться не тільки на рівні Євросоюзу, а й окремих його країн, що привітали фермери ЄС. "Ми позитивно оцінюємо деякі представлені сьогодні аспекти, що стосуються узгодження стандартів і захисних механізмів, включно з наслідками імпорту на рівні держав-членів", - ідеться в спільній заяві восьми сільськогосподарських асоціацій Євросоюзу від 30 червня.

Світлана Таран зазначає, що поки незрозумілий механізм застосування цих заходів-запобіжників. "Наразі українські виробники не розуміють, хто ухвалюватиме рішення про їхнє запровадження і на якій підставі - політичного впливу чи об'єктивних даних, тобто в результаті розслідування", - каже вона. Лише в останньому випадку українські фермери почуватимуться впевненіше. Крім того, наголошує вона, захисні заходи мають запроваджуватися лише в крайньому разі.

УКАБ також наполягає на тому, що запровадженню подібних заходів має передувати оцінка впливу, а не "політичне свавілля".

Чи справедливо вимагати "рівних умов гри"?

Крім того, як повідомили єврокомісари, нова угода передбачає поступове наближення України до 2028 року до виробничих стандартів ЄС, зокрема у сферах умов утримання тварин та використання пестицидів, щоб забезпечити всім учасникам угоди "рівні правила гри". На цьому наполягали фермери кількох європейських країн. "Для збереження життєздатності наших галузей необхідні визначеність, передбачуваність і справді рівні умови гри", - наголошується у спільній заяві сільськогосподарських асоціацій ЄС, які сподіваються, що остаточний результат угоди "повною мірою враховуватиме та поважатиме інтереси фермерів і виробників ЄС".

Українське фермерське лобі здивоване вимогою Єврокомісії щодо наближення до виробничих стандартів, оскільки, за їхньою логікою, воно мало б потягти за собою вільний доступ на внутрішній ринок ЄС, про що, однак, наразі не йдеться. "Це посилає довгостроковий негативний сигнал не тільки українським агровиробникам, а й фермерам в інших країнах-кандидатах на вступ до ЄС", - йдеться в заяві УКАБ.

Дійсно, такі вимоги повинні йти пліч-о-пліч із процесом вступу до Євросоюзу, але переговори щодо основних блоків з Україною ще навіть не відкриті, нагадує аналітик Європейського політичного центру. У Брюсселі наполягають, що Україні як країні-кандидату в будь-якому разі доведеться адаптуватися до стандартів і норм ЄС, однак українські аграрії побоюються, що, висуваючи подібні умови вже зараз, Євросоюз прирікає їх на додаткові витрати, пов'язані з цими перетвореннями, і це за умови, що в них і так багато проблем через війну. Загалом, за офіційними даними Києва, 60 відсотків валютної виручки України зараз припадає на агропродукцію, оскільки через війну "впали" інші ключові експортні галузі - металургія і хімпром.

На думку Світлани Таран, ЄС не варто було б накладати на Україну більше вимог, ніж це передбачено у випадку країн, які не входять до Євросоюзу. Вона також вважає, що доцільним з боку Брюсселя було б надати Україні триваліший адаптаційний період і фінансову підтримку її фермерам для прискореного втілення в життя важливих змін, - усе це ще можливо включити в переговорний процес.

Аналітикиня зазначає, що йдеться в даному випадку не про вимоги до безпеки продукції, які Україна вже давно виконала. Норми умов утримання тварин і використання пестицидів, "не є обов'язковими, щоб отримати доступ на ринок Євросоюзу", каже Таран. Натомість вони збільшують виробничі витрати, на що і скаржаться європейські фермери: їм-то доводиться цих норм дотримуватися, і вони вбачають у цьому несправедливість порівняно з Україною. Українці ж вважають, що, по суті, виконання цих умов має пов'язуватися зі скасуванням усіх квот.

Брюссель і Київ можуть домовлятися

Єврокомісія, зі свого боку, обіцяє, що доступ країни на ринок ЄС буде поступово збільшуватися відповідно до її успіхів у сфері приведення своїх стандартів у відповідність до європейських. "Уся ця угода, як вона була представлена, - це суцільний компроміс", - зазначає Світлана Таран. Вона нагадала, що рішення, яке є компромісним для всіх сторін цієї угоди, - це політичний сигнал "для партнерів і ворогів", що Україна і країни ЄС можуть домовлятися.

"Угода збалансована, справедлива і реалістична, вона являє собою найкращий можливий результат у складних геополітичних умовах", - вважає єврокомісар Шефчович. Тепер обидві сторони займуться доопрацюванням технічних елементів договору. Країни ЄС і Європарламент будуть проінформовані про деталі угоди найближчими днями.