9 травня у Трептoв-парку в Берліні: війна слів
9 травня 2025 р.
Трептoв-парк у п'ятницю, 9 травня, вірогідно був тим об'єктом у Берліні, що охоронявся найретельніше. Сотні поліцейських стежили за порядком біля найвідомішого в Німеччині меморіалу радянським воїнам у день, коли Росія відзначає 80 річницю закінчення Другої світової війни в Європі, в радянській традиції - "Великої Вітчизняної війни". Оскільки РФ використовує символи тієї війни у своїй війні проти України, радянські та російські прапори, військова форма та георгіївські стрічки були заборонені. Виняток зробили для ветеранів та дипломатів.
Радянська традиція 9 травня та німецькі пацифісти
Близько пів на десяту ранку вінок біля пам'ятника радянському солдатові поклав посол Росії у ФРН Сергій Нечаєв. Напередодні, коли в Німеччині згадували про капітуляцію вермахту та закінчення війни, Нечаєва та посла Білорусі не запросили на меморіальний захід у Бундестазі. Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) у своїй промові дякував союзникам за звільнення, згадував про жертв Червоної армії, але жорстко критикував спроби в Росії виправдати війну в Україні боротьбою з нацистами під час Другої світової.
Потік людей здавався нескінченним - сотні, а за цілий день тисячі. Багато хто прийшов з червоними гвоздиками, деякі з вінками. Звучала російська та німецька мова. В основному це були люди похилого віку - емігранти з колишнього СРСР, що живуть у Німеччині, але також німці. Було чимало лівих та ультралівих німецьких політиків із плакатами проти НАТО та за "дружбу з Росією". На цьому тлі те, що відбувається, нагадувало суміш традиційного святкування 9 травня в Росії та політичної акції німецьких пацифістів, багато з яких явно прожили велику частину життя в НДР.
"Я був поліцейським у НДР", - розповідає чоловік за 60, який тримає в руках плакат із пінопласту з написом російською "дякую". Поліцейські попросили його зняти радянську пілотку з червоною зіркою та георгіївською стрічкою. "Всі люди хочуть миру, а політики нехай самі одягають військову форму та лізуть у окопи", - каже чоловік.
Лунали радянські пісні воєнних років - з динаміків та наживо. Один чоловік років 45, щоб краще бачити, трохи піднявся на пагорб, але поліцейський попросив його зійти з газону зі словами: "Це могила". Чоловік вилаявся російською, але з пагорба зліз. Інший чоловік грав на кларнеті "Вставай, страна огромная". Коли він почав тихо виконувати мелодію гімну СРСР та Росії, поліцейські його буквально віднесли вбік, після чого він повернувся до групи присутніх, які обурювалися запровадженими обмеженнями. Іноді хтось скандував "Росія, Росія", багато хто підхоплював.
Байкери у супроводі поліції
Кореспондент DW бачив чоловіків та жінку у шкіряних куртках, схожих на байкерів з російського клубу "Нічні вовки" - невеликими групами та в супроводі великої кількості поліцейських. Вони фотографувалися на тлі вінків та йшли. Це міг бути і хтось із місцевої "групи підтримки". Як написала берлінська преса, лише невелика група байкерів потрапила до Берліну з метою відвідати радянські меморіали. Про інциденти на момент написання статті не повідомлялося.
Як мінімум, у першій половині дня все виглядало відносно спокійно. Було враження, що більшість прийшло до Трептов-парку не з політичних мотивів, а на згадку про війну. І все ж атмосфера була не без напруги. Праворуч і ліворуч від монумента радянському воїну стояли півтора десятки активістів з плакатами та прапорами України та НАТО.
Вони розповіли, що хочуть привернути увагу до загиблих у Другій світовій війні українських воїнів Червоної армії, а також до війни Росії проти України. "Я тут, щоб не дати перетворити ці заходи на російську пропаганду", - каже жінка років 35. За її словами, не обійшлося без образ: "Дехто сприймає нашу присутність тут як провокацію, - каже активістка. - Ми тут не для того, щоби когось переконувати, а щоб зробити Україну помітною".
На одному з плакатів напис: "Росія узурпувала пам'ять про 8 та 9 травня. Але не Росія 80 років тому в Берліні звільнила від ярма націонал-соціалізму - це зробила Червона армія, в лавах якої було багато українців". На плакаті - історія про українського солдата Федора Карпенка, який у травні 1945 року залишив своє ім'я на стінах зруйнованого рейхстагу.