80 років після 2-ої світової: кінець колишнього світопорядку

Через 80 років після закінчення Другої світової війни президент США Дональд Трамп дав зрозуміти, що європейські країни більше не можуть розраховувати на беззастережну американську підтримку в рамках НАТО. На тлі війни Росії проти України як усьому Євросоюзу, так і, зокрема, новому уряду ФРН, очолюваному канцлером Фрідріхом Мерцом (Friedrich Merz), доведеться визначитися зі стратегією у сфері безпеки. Чи означає це закінчення існування світового порядку, встановленого після Другої світової війни?   

Завершення війни і "доктрина Трумена"

8 травня 1945 року вермахт капітулював. Друга світова війна, що почалася з вторгнення нацистської Німеччини до Польщі 1 вересня 1939 року, на території Європи закінчилася. В Азії вона тривала ще кілька місяців, до капітуляції Японії. Незадовго до цього Адольф Гітлер у бункері в Берліні покінчив життя самогубством.

Друга світова за кількістю злочинів та їхніх жертв затьмарила всі попередні війни: близько 60 мільйонів загиблих у всьому світі, шість мільйонів євреїв, вбитих під час Голокосту націонал-соціалістами, більша частина Європи зруйнована, мільйони людей пропали безвісти або були вигнані.

Після падіння 1945 року націонал-соціалістичного режиму в Німеччині, в Європі та за її межами встановився новий, двополярний світопорядок, який проіснував близько 40 років.

Під час війни західні союзники - США, Великобританія і Франція - домоглися перемоги над гітлерівською Німеччиною разом із Радянським Союзом. Однак ще до капітуляції нацистської Німеччини у відносинах між західними союзниками, з одного боку, і СРСР, з іншого, почало проявлятися напруження. Західні держави виступали за демократію і хотіли укласти з переможеними країнами союз, заснований на свободі, а метою СРСР було встановлення комуністичної системи в усіх країнах, звільнених радянськими військами під час Другої світової.

У 1947 році президент США Гаррі Трумен презентував так звану "доктрину Трумена", метою якої, як ішлося в цьому документі, була "підтримка вільних народів, які чинять опір поневоленню озброєними меншинами або зовнішньому тиску". При цьому Вашингтон також мав намір зупинити економічну експансію Радянського Союзу. Європа ж у цей час була розділена на дві сфери впливу: східну, де домінував СРСР, і західну, де вплив мали передусім США.

Надійна підтримка США для Європи

Німеччина стала центром цього протистояння: адже Берлінський мур під час "холодної війни" проходив через саме серце країни.

Тоді відкритого ядерного протистояння вдалося уникнути завдяки взаємному стримуванню НАТО, де провідну роль відігравали США, та Організації Варшавського договору, де першу скрипку грав СРСР. Однак на межі ядерної війни світ опинявся неодноразово.

При цьому Федеративна Республіка Німеччина (ФРН), яка тоді включала лише західну частину розділеної Німеччини, була з 1955 року членом НАТО і могла розраховувати на військову допомогу США. Так тривало до возз'єднання Німеччини 1990 року, подальшого розпаду Радянського Союзу і завершення протистояння Сходу і Заходу. Після цих подій протягом кількох років здавалося, що вся Європа розвиватиметься мирно і демократично.

Дедалі більше країн, які раніше входили до складу Радянського Союзу, прагнули членства в НАТО. У 2008 році на саміті НАТО в Бухаресті глави держав і урядів країн, що входять до Північноатлантичного альянсу, виступили зі спільною заявою, в якій йшлося про те, що Україна і Грузія в майбутньому також стануть членами НАТО. Конкретних термінів прийому цих країн до Альянсу при цьому названо не було.

Трамп і його план для України

Щонайпізніше після повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року ілюзії зникли. Росія порушила один із найважливіших принципів світопорядку, що існував доти, а саме: той, що передбачає, що державні кордони можуть бути змінені тільки мирним шляхом.

З іншого боку, Дональд Трамп, який розпочав свій другий термін на посаді глави Білого дому в січні 2025 року, поставив під сумнів упевненість у тому, що США в разі потреби нададуть військову допомогу іншим членам НАТО. "Якщо вони (інші члени НАТО. - Ред.) не платитимуть, ми не будемо їх захищати", - заявив він у березні.

"Ми перебуваємо в самому розпалі історичного перевороту, який можна порівняти з великими політичними переломними моментами 20-го століття, особливо 1945 і 1989/91 років", - написав DW історик Норберт Фрай (Norbert Frei) з Єнського університету в німецькій Тюрингії. За його словами, "трансатлантичний порядок, встановлений після Другої світової війни, насамперед США, від якого особливо виграла Німеччина - спочатку в контексті об'єднання Західної Європи, а потім після закінчення конфлікту між Сходом і Заходом та інтеграції Східної Європи, розпадається на наших очах".

Колега Фрая, історик із Потсдама Манфред Ґертемакер (Manfred Görtemaker), зазначає в розмові з DW: "Президентство Трампа показало, що європейці знехтували власним захистом, аргументуючи (присутністю. - Ред.) американців". "Трамп зруйнував ілюзію", - додає співрозмовник редакції.

Республіканець Трамп - не перший президент США, який зажадав від європейців більших витрат на власну оборону. Ще у 2016 році демократ Барак Обама заявив: "Європа іноді була занадто самовдоволена в питанні своєї оборони". Однак саме Трамп, судячи з усього, по суті став у питанні врегулювання війни на бік Москви. Адже його пропоциї, очевидно, передбачають як відмову Києва від частини території, так і від членства в НАТО.

Мерц хоче "незалежності" від Вашингтона

Дехто в Німеччині сподівається, що після Трампа повернеться колишній трансатлантичний порядок. Але чи реально це? Історик Норберт Фрай налаштований скептично: "Зараз важко сказати, скільки від нього залишиться після президентства Трампа, і тим більше важко сказати, чи можна буде щось відновити після нього".

Уряду ФРН він дає таку пораду: "Німеччина міцно утвердилася в Європі з часів політики безумовних зв'язків із Заходом, яку проводив (перший канцлер. - Ред.) Конрад Аденауер (Konrad Adenauer). І зараз Німеччина повинна зробити все можливе, щоб Європейський Союз зміг вижити в політичному, економічному і військовому плані без США, якщо це буде потрібно".

Схожу позицію займає і новий німецький канцлер Фрідріх Мерц. Європа має стати незалежною від Америки в питаннях політики безпеки, заявив він одразу після виборів до Бундестагу в лютому 2025 року.

Однак історик Манфред Гертемакер вважає уявлення про можливу незалежність Європи від США "повною ілюзією". Власний шлях європейців не спрацює, вважає він: "Тому що ядерне стримування має, як і раніше, гарантуватися американцями. Тому має сенс повернутися до тісної співпраці між США і Європою на основі нового розрахунку на принципах реальної політики".