Вітряки у Карпатах: зелена енергетика чи загроза екології?

Урочище Прилуки - мальовнича галявина на схилах гір, зусібіч оточена вершинами, серед яких - полонина Рівна, або, як кажуть місцевим діалектом, Руна. Віталіна Кайданюк, жителька закарпатського села Тур'я Поляна, показує DW цю місцину, бо донедавна тут полюбляла відпочивати її родина - Віталіна з чоловіком і їхні троє дітей ставили на луці намети, збирали чорниці, брусниці і трави. Нині замість ягідних кущів - розчищені під будівництво ділянки й насипи гравію. "Коли з малим прийшла подивитися, що тут робиться, він плакав, - каже жінка. - Раніше тут пасли коней. На превеликий жаль, тепер тут буде пастися велика масивна багатотонна техніка".

Вітряки на полонині Рівна

Прилуки - лише частина масштабнішого будівельного проєкту. Від урочища до вершини полонини Рівної веде широка розчищена для проїзду техніки дорога. На самій полонині - вершині заввишки майже 1500 метрів - стоять бульдозери, вантажівки й екскаватори, а також видніються круглі вмуровані в землю залізобетонні конструкції по 30 метрів у діаметрі - фундаменти під вітрові турбіни.

На полонині компанія "Вітряні парки України" планує звести 30 вітрогенераторів. Цей проєкт викликав занепокоєння громадськості, екологів і природоохоронних організацій через загрозу для природи і процедуру отримання дозволів на будівництво, а також через те, що він може стати початком забудови вітряними електростанціями й інших високогірних територій у Карпатах.

Серед місцевих жителів теж чимало невдоволених, зокрема, і Віталіна Кайданюк. Жінка каже, що загалом не проти вітроелектростанцій, але хотіла б, аби їх будували в низинах, на полях або біля доріг. "У нас є багато землі, де їх можна розташувати. Але полонина Рівна - це недоторканна полонина", - каже вона. Останніми роками на полонині місцеві випасали худобу, збирали ягоди й возили туристів. Попри те що ландшафт на Рівній доволі дикий, тут можна наштовхнутися на залишки радянської військової бази й бетонної дороги, що вела до неї.

Як почалося будівництво ВЕС на Рівній

Будівництво на полонині Рівна стало можливим після того, як Тур'є-Реметівська громада Закарпатської області, до якої належить полонина, у 2023 році надала дозвіл на розроблення проєктів землеустрою під об'єкти ВЕС, а згодом затвердила план території, який передбачає будівництво 30 вітряків.

Сільська голова Надія Девіцька розповідає DW, що селищна рада ухвалювала рішення після запеклих дебатів і перших в історії села громадських слухань. Хоча вітропарк ще не побудований, але громада, за словами Девіцької, вже отримує від нього користь: "Вітряні парки України" сплачують нам ПДФО (податок на доходи фізичних осіб - Ред.) і оренду землі. У 2023 році вони сплатили нам 5 мільйонів 159 тисяч гривень. Ми ніколи не мали таких побічних інвестицій". За словами сільської голови, гроші використали, зокрема, на ремонт школи, реконструкцію дошкільного закладу, обладнання для "класу безпеки", спортивний інвентар для волейбольної команди й костюми для місцевого хореографічного колективу.

Думки місцевих щодо вітряків у горах розділилися

Жителі села Тур'ї Ремети до вітряків у горах ставляться неоднозначно. Деякі побоюються, що через будівництво на полонині порушиться режим водних потоків, що йдуть з гір, і село залишиться без води, інші - невдоволені знищенням чорничників і втратою доходу. "Будують на полонині, на альпійських луках - це знищення Карпат!" - обурюється місцевий мешканець Сергій, який стверджує, що громадські слухання були формальністю і занепокоєння людей не почули. Продавчиня у місцевій крамниці, яка не назвала своє ім'я, зауважила, що їй не до вподоби локація майбутніх вітроелектростанцій: "В Австрії вони на рівнинах", - порівнює жінка.

Натомість Ярослав, який приїжджає в Тур'ї Ремети по роботі, каже, що був би не проти, якби і в його селі побудували вітряки: "Якщо за кордон продаватимуть електроенергію, то нам в державу надходитиме валюта, будуть робочі місця". Підприємець Олександр теж підтримує проєкт з економічних міркувань: "Оскільки ОТГ має слабкий бюджет, сплата податків буде дуже корисною для неї".

Наслідки будівництва вітряків для екології

Доцентка Ужгородського національного університету Оксана Станкевич-Волосянчук обурена тим, що вітропарк будують саме на гірській вершині. "Високогір'я для України є дуже рідкісним ландшафтом і екосистемою - це менше відсотка від всієї території країни. Якщо зараз його зруйнувати, нічого подібного не буде ", - нарікає науковиця.

Читайте також: Як сонце і вітер змінюють енергетичний баланс ЄС

Вона пояснює, що хоч полонина Рівна і не має природоохоронного статусу, але є територією-кандидатом у Смарагдову мережу. Це європейська мережа територій, важливих для збереження біорізноманіття. Підготовчі роботи, прокладання доріг і, власне, будівництво загрожують цілісності гірської екосистеми, наполягає Станкевич-Волосянчук. Можливі наслідки, за її словами, - порушення ґрунтового покриву, знищення рідкісних видів рослин, відлякування диких тварин і загроза для перелітних птахів, чиї міграційні маршрути пролягають через високогір'я.

Біологиня визнає, що наслідки спорудження вітряків на Рівній прогнозувати складно, але передбачає втрату біорізноманіття й підвищення загрози зсувів. Також Станкевич-Волосянчук припускає, що разом з колесами бульдозерів та екскаваторів на полонину потраплять так звані інвазійні види рослин - "рослини-чужинці", такі як усюдисущий в низинах Карпат борщівник.

Водночас, науковиця наводить приклад уже працюючого вітропарку тієї ж компанії "Вітряні парки України" поблизу села Нижні Ворота на межі Львівщини і Закарпаття як менш шкідливого для довкілля: "Цей вітропарк розташований в зоні впливу урбанізації, там нічого цінного немає, це не високогір'я, поблизу дороги, є вся інфраструктура". Водночас для будівництва на Рівній або в інших більш віддалених високогірних районах у природні ландшафти доведеться внести набагато більше змін.

Будівництво вітряків порушує законодавство?

Журналістка-розслідувачка й екологиня за освітою Олена Мудра кілька років відстежує будівництво вітряків на Закарпатті і наполягає, що воно ведеться з порушеннями, на які не реагують правоохоронці. "Побудувати вітроелектростанції на обраних локаціях, які є частиною Смарагдової мережі або у статусі proposed, або у статусі approved, і які звідусіль оточені об'єктами природозаповідного фонду й пралісами, без порушення природоохоронного, лісового і містобудівного законодавства неможливо", - каже журналістка.

За словами Мудрої, ключовою проблемою будівництва на полонині Рівній є те, що воно ведеться без висновку оцінки впливу на довкілля (ОВД). Водночас інспектори Державної екологічної інспекції (ДІАМ) у Закарпатській області у липні 2025 року оглянули спорудження фундаментів на полонині й постановили, що ОВД знадобиться, лише коли на фундаменти монтуватимуть вітрові турбіни. Мудра обурена таким рішенням і посилається на відповідь міністерства довкілля на свій запит, де зазначено, що фундамент і турбіна є цілісним об'єктом, для спорудження якого необхідний позитивний висновок ОВД.

Журналістка також розповідає, що через її критичні матеріали щодо будівництва вітряків і вирубки лісів для прокладання доріг до них проти неї ведеться інформаційна кампанія: "Закидали зв'язки з Росією, отримання грошей від "Газпрому", роботу на агресора, на ФСБ, підрив державності". На так званих сайтах-сміттярках в інтернеті можна знайти колажі, де Мудра та інші природозахисники зображені у військовій формі російських солдатів. Журналістка переконана, що за цим стоїть компанія, яка будує ВЕС.

Вітряні електростанції - це енергонезалежність

Компанія "Вітряні парки України", яка будує вітряки в Карпатах, на ринку вже більше 15 років. Після початку повномасштабного вторгнення підприємство релокувалося з Краматорська на Донеччині до міста Перечин на Закарпатті. Генеральний директор підприємства Владислав Єременко пояснює DW, що локації під вітряки обираються після досліджень погодних умов, можливого впливу на довкілля і вітропотенціалу території: "Якщо ми будуватимемо в низині, то не буде такої кількості електроенергії". Він зауважує, що полонина Рівна - не недоторкана територія, адже там уже є сліди діяльності людини.

Читайте також: Китай - кліматичний герой чи лиходій на викопному паливі?

Також Єременко наполягає, що "Вітряні парки України" неухильно дотримуються закону. Відповідаючи на запитання, як діятиме компанія, якщо не отримає позитивного висновку ОВД для встановлення вітротурбін на вже побудовані для них фундаменти на полонині Рівній, Єременко відповідає спокійно: "А чому дозволу не буде? Якщо ми виконали вимоги законодавства і у нас проведені всі необхідні ланки, він, звісно, буде. Ми не маємо наміру монтувати і вводити в експлуатацію жоден вітрогенератор без цього документа, але всі підготовчі роботи ми можемо вести".

Керівник "Вітряних парків України" також переконаний, що вітрові електростанції зроблять більш енергонезалежними і Закарпатський регіон, і країну в цілому. Також ВЕС приноситимуть користь громадам, де вони розташовані, адже крім податків, компанія зобов'язалася сплачувати по три відсотки від прибутку з генерації кожної вітротурбіни в місцевий бюджет, каже Єременко. "У держави є потреба в електроенергії, адже агресор руйнує виробничі потужності, теплові станції, підстанції. Тому у нас є плани будувати далі. У найближчі 5-6 років ми плануємо побудувати 1,5 гігавата потужностей - це близько 300 вітротурбін", - ділиться баченням майбутнього керівник компанії.

Дозвіл будувати вітряки на Верховинському хребті

У селі Жденієво Мукачівського району DW стала свідком чергового доленосного для Карпат засідання селищної ради. 15 серпня місцеві депутати мали вирішити, чи давати старт процедурі, яка дозволить побудувати вітряки на ще одній ділянці у високогір'ї - на Верховинському вододільному хребті й на горі Гостра заввишки 1400 метрів.

На засіданні була присутня представниця "Вітряних парків України" Наталія Черняк, яка звернулася до депутатів із проханням надати дозвіл на виготовлення технічної документації щодо поділу земельних ділянок та на геологічні вишукування на хребті й на горі Гостра, анонсувала громадські обговорення, а також запропонувала додаткову угоду. "Ми вже наперед готові сплачувати три відсотки від майбутньої генерації. Отримувачем коштів буде Жденіївська сільська рада", - сказала вона.

Пропозиція співпраці викликала жваві обговорення серед депутатського складу. Природозахисники та юристи, присутні в залі, висловили занепокоєння: мовляв, виділення ділянок під вітряки порушує схему планування Закарпатської області, а депутати виходять за межі повноважень, надаючи дозвіл на розробку технічної документації третій особі.

Після вагань кількох депутатів і невдалих пропозицій відтермінувати розгляд суперечливих питань зала врешті більшістю задовільнила звернення "Вітряних парків України". На запитання DW, чому проголосував "за", один із депутатів, який не забажав представитися, відповів: "Так нам треба жити тут, в селі, а у нас грошей нема".

Загроза для природи

Біологиня Оксана Станкевич-Волосянчук впевнена, що будівництво вітряків на Верховинському вододільному хребті й горі Гостра буде неможливим без кардинальної зміни ландшафту: "Це хребет, представлений вузьким гребенем. По ньому прикладена одна туристична стежка, по якій пішки йдуть люди. Для того, щоб заїхала важка техніка, яка зараз розгулює по полонині Руна, весь гребінь, всі вершини треба буде просто зрізати".

Журналістка Олена Мудра нагадує, що Україна як кандидат на вступ до ЄС має низку зобов'язань щодо охорони природи: "Цікаво буде подивитися, як наша держава пояснюватиме, чому ці зобов'язання не виконуються, але поки ми будемо за цим спостерігати, Карпати будуть зруйновані". Мудра зізнається, що як громадянка не бачить способів, як можна зупинити забудову Карпат, але налаштована продовжувати журналістські розслідування.

Керівник компанії "Вітряні парки України" Владислав Єременко вважає, що ті, хто намагаються протистояти будівництву вітрогенераторів, затягують процес, "щоб утворилося враження, що ми не можемо довести його до кінця". Водночас Єременко наполягає, що компанія готова заново висадити дерева й рослини, які постраждали через будівництво.

Жителька Закарпаття Віталіна Кайданюк не вірить обіцянкам і шкодує, що через будівництво регіон може втратити туристичний потенціал. "Людина, якщо їде відпочити, хоче побачити дику природу, аби не було ні шуму, ні гаму. А тепер що - приїде і побачить вітряк?" - задається питанням жінка.