12 смертельних інфекційних захворювань, від яких є вакцини

Вакцини, історія яких почалася з відкриття Едварда Дженнера у 1796 році, стали революцією у сфері охорони здоров'я. Вони захистили мільярди людей у всьому світі від шкідливих і смертельних вірусних захворювань й навіть викорінили такі хвороби, як віспа та чума великої рогатої худоби.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), лише за останні 50 років вакцини врятували життя 101 мільйона дітей у всьому світі. Наразі існують вакцини для захисту від більш ніж 30 небезпечних для життя захворювань та інфекцій.

ВООЗ рекомендує вакцинувати кожну дитину від 12 з цих захворювань: туберкульозу, гепатиту В, поліомієліту, дифтерії, правця, кашлюку, гемофільної інфекції типу В, пневмококової інфекції, ротавірусу, кору, краснухи та вірусу папіломи людини. Існують також інші вакцини, які захищають від таких захворювань, як сезонний грип, COVID-19 та кліщовий енцефаліт, але така вакцинація не є обов'язковою.

Але які вакцини потребують повторного введення, а які забезпечують захист на все життя? І коли слід робити щеплення, щоб отримати найкращий захист? У цій статті ми пояснимо все, що потрібно знати про те, як вакцини можуть захистити від деяких найнебезпечніших захворювань.

Вакцини КПК проти кору, паротиту та краснухи

У низці країн кір був оголошений ліквідованою інфекцією, зокрема й у США у 2000 році. Однак нині у багатьох регіонах рівень вакцинації впав нижче 95 відсотків, що є необхідним для досягнення колективного імунітету населення. Це означає, що кір повертається - спалахи захворювання фіксуються по всьому світу.

У 2023 році в світі на кір захворіло 10,3 мільйона людей, 107 500 людей померли. У 2022 році було зареєстровано 17 865 випадків краснухи. Також щороку до ВООЗ надходить близько 500 тисяч повідомлень про випадки паротиту, але в більшості країн це захворювання не підлягає обов'язковій реєстрації.

Існують окремі вакцини для захисту від кору, паротиту та краснухи, проте їх часто вводять разом в одній вакцині КПК. Для забезпечення захисту на усе життя вакцина КПК зазвичай вводиться двома дозами і рекомендується дітям віком від шести місяців. Вона вважається ефективною на 96 відсотків проти кору, на 86 відсотків проти паротиту та на 89 відсотків проти краснухи.

Вакцина КПК містить живі ослаблені віруси для кожної з трьох цільових інфекцій. Живі ослаблені віруси навчають імунну систему вбивати живий вірус у разі зараження. Вони містять значно ослаблені версії цих вірусів, що робить їх мішенями для імунної системи людини, яка розпізнає їх і запускає реакцію антитіл, але це не спричиняє захворювання. 

Залежно від типу, вакцини КПК також містять стабілізатори, такі як сорбіт, природна речовина, яка часто використовується як штучний підсолоджувач, емульгатори для зв'язування інгредієнтів, а іноді й невеликі сліди антибіотиків.

Читайте також: Post-Vac-синдром після щеплення від COVID-19: що відомо?

Вакцина БЦЖ (Bacillus Calmette-Guerin) проти туберкульозу

Вакцина БЦЖ рекомендована до використання в тих частинах світу, де є високий рівень захворюваності на туберкульоз - бактеріальне захворювання, яке вражає людей протягом тисячоліть і, ймовірно, є найнебезпечнішим інфекційним захворюванням у світі. У 2023 році на туберкульоз захворіли 10,8 мільйона людей у всьому світі, 1,25 мільйона людей померли.

Для потенційного захисту на усе життя потрібна одна доза вакцини БЦЖ, яка вводиться якомога швидше після народження.

Вакцина БЦЖ була вперше розроблена в Інституті Пастера у Франції Альбертом Кальметтом і Камілем Гереном у 1900 році. Згодом вони створили життєздатний препарат для випробувань, який використовується вже понад 80 років. Деякі країни, як-от США та Великобританія, мають низький рівень захворюваності на туберкульоз і зараз вирішили не включати вакцину БЦЖ до свого стандартного календаря щеплень.

Вакцина БЦЖ складається з ослабленого штаму Mycobacterium bovis, бактерії, що викликає туберкульоз. Зазвичай її вводять шляхом нанесення рідкої вакцини на верхню частину руки і проколювання шкіри в цьому місці, щоб вона всмокталася в організм.

Вакцина проти гепатиту В

Існує кілька типів гепатиту, але підтип гепатиту В (HBV) є особливо небезпечним, оскільки викликає захворювання печінки і потенційно може спричинити рак.

За оцінками ВООЗ, 296 мільйонів людей хронічно інфіковані гепатитом В, і приблизно 820 тисяч смертей щороку пов'язані з ним. Смерть зазвичай настає від ускладнень, спричинених захворювання, таких як цироз печінки або рак. Вірусний гепатит B уражає печінку і може передаватися від матері до дитини під час пологів, через статеві контакти та біологічні рідини, а також при контакті з голками.

Вакцинація від гепатиту В рекомендована для дітей у всьому світі, вона забезпечує потенційний захист на усе життя. Зазвичай вакцину вводять за протоколом із кількох доз якомога швидше після народження. Вона також рекомендується як пріоритетна вакцина для пацієнтів, які потребують переливання крові, діалізу та лікування діабету, реципієнтів органів та людей із захворюваннями печінки, ВІЛ або гепатитом С.

Вакцина містить інактивований поверхневий антиген молекули гепатиту В - молекули на зовнішній стороні вірусу, які розпізнають імунні клітини людини. Створюють таку вакцину шляхом введення генетичного коду цього антигену в дріжджові клітини та поєднання його з інгредієнтами для підвищення ефективності.

Вакцини проти поліомієліту

Раніше поліомієліт був підступною хворобою, здатною спричинити параліч і смерть. Кампанії з вакцинації майже повністю викорінили вірус. Глобальна ініціатива з ліквідації поліомієліту (GEI) повідомила лише про 867 випадків дикого поліомієліту в 2024 році на основі офіційних звітів та інших джерел, таких як аналіз стічних вод. Поліовіруси типів 2 і 3 були ліквідовані. Лише дві країни - Афганістан і Пакистан - мають ендемічний дикий поліовірус типу 1. 

Це стало можливим завдяки глобальній кампанії з ліквідації поліомієліту, яка розпочалася в 1988 році і дозволила зменшити кількість випадків захворювання на 99 відсотків у всьому світі. За оцінками ВООЗ, завдяки цій кампанії вдалося запобігти 1,5 мільйона дитячих смертей і 20 мільйонам випадків паралічу. Однак зниження рівня вакцинації в деяких частинах світу створює ризик повернення деяких форм хвороби.

Вакцина від поліомієліту вводиться немовлятам віком від шести тижнів. Дітям зазвичай потрібно чотири дози, щоб отримати повний захист на все життя. Дві дози вакцини в дорослому віці забезпечують приблизно 90-відсотковий захист.

Існує дві вакцини проти поліомієліту: пероральна "жива ослаблена" вакцина (ОПВ) та інактивована вірусна вакцина (ІПВ). ІПВ, розроблена американським вірусологом Джонасом Солком у 1950-х роках, захищає від усіх трьох типів дикого поліомієліту. Ця ін'єкційна вакцина містить мертві вірусні частинки.

ОПВ була розроблена шляхом вирощування трьох типів вірусів поліомієліту на нелюдських клітинах для їхнього ослаблення. При пероральному введенні вона дозволяє імунній системі людини дати сильну відповідь на слабкі віруси, які не можуть викликати захворювання.

Пероральна вакцина не викликає поліомієліт у вакцинованих людей. Однак ця ослаблена форма вірусу може з часом окріпнути, якщо вона взаємодіє з великою кількістю невакцинованих людей. Через це відстежується і "поліомієліт, що походить від вакцини". За останніми даними GEI, у 2024 році було виявлено близько 900 таких випадків, переважно в Африці та Південно-Східній Азії.

Вакцини з АКДП запобігають трьом інфекціям

Іноді вакцини проти декількох різних інфекцій об'єднують в один курс. Так робиться, наприклад, у випадку вакцин з АКДП (анатоксин кашлюковий, дифтерійний і правцевий), які існують у різних формулах залежно від країни та цільової групи. Вони захищають від дифтерії, правця та кашлюку.

Статистика ВООЗ наступна: дифтерія призводить до смерті приблизно в 30 відсотках випадків. У 2023 році в світі було зареєстровано понад 24 тисячі випадків цього захворювання. Окрім того, за наявними оцінками, у 2018 році від неонатального правця померли 25 тисяч новонароджених - цей показник знизився на 97 відсотків за 30 років. У 2023 році в світі було зареєстровано понад 21 тисячу випадків правця. Також у 2018 році в світі було зареєстровано понад 151 тисячу кашлюку.

Вакцини з АКДП зазвичай вводять дітям з шеститижневого віку. На відміну від інших вакцин, рекомендованих для дітей раннього віку, вакцини з АКДП вимагають ревакцинації протягом усього життя, щоб забезпечити постійний захист від бактерій, які викликають ці потенційно смертельні захворювання.

Вакцини проти дифтерії та правця містять інактивовані анатоксини, що виробляються хвороботворними бактеріями. Імунна система вчиться боротися з цими токсичними продуктами, а не з самими бактеріями.

Вакцини проти кашлюку містять або анатоксин, або "ацелюлярну" вакцину, тобто вводяться не цілі бактеріальні клітини, а специфічні субодиниці бактерій кашлюку, з якими імунна система має боротися.

Вакцина проти ротавірусу

Ротавірус - це поширена інфекція, якою більшість людей заражається в дитинстві. Вона може бути дуже небезпечною для новонароджених і у тяжких випадках призводити до летальних наслідків.

За оцінками ВООЗ, щорічно 25 мільйонів амбулаторних звернень до медичних працівників і два мільйони госпіталізацій є наслідком ротавірусних інфекцій у дітей віком до п'яти років. Дані досліджень свідчать, що щорічно від ротавірусної інфекції помирає від 300 тисяч до 500 тисяч дітей.

Ротавірус викликає низку симптомів, зокрема діарею, блювоту та лихоманку. Вакцина проти ротавірусу не обов'язково запобігає інфікуванню ротавірусом, але зменшує тривалість і тяжкість захворювання, спричиненого інфекцією.

Вакцини проти цієї інфекції є живими ослабленими вакцинами, тому вони містять ослаблені ротавіруси, з якими бореться імунна система дитини.

Hib-вакцини проти гемофільної палички типу В

Гемофільна інфекція (haemophilus influenza) - це бактеріальна інфекція, найнебезпечнішим вважається її підтип "B" (Hib). Попри те, що ці бактерії часто можуть викликати низку легких інфекцій в організмі, відомо, що Hib може стати "інвазивним", заражаючи кровотік, звідки він може поширитися на життєво важливі органи та спинний мозок і спричинити менінгіт. Він також може спричинити пневмонію та сепсис.

За оцінками, що містяться в одному з досліджень, у світі було зафіксовано 340 тисяч важких випадків та 29,8 тисячі смертей серед дітей з інфекцією Hib. Це свідчить про зниження оціночної кількості випадків на 90 відсотків з 2000 року.

Вакцини проти Hib-інфекції допомогли значно зменшити кількість інфекцій у світі, смертність серед дітей спостерігається переважно в чотирьох країнах - Індії, Китаю, Нігерії та Південному Судані.

Hib-вакцина випускається в декількох формах як кон'югат, що означає, що складні цукри з бактерії Hib приєднуються до молекул інших вакцин для провокації кращої імунної відповіді.

Вакцина, що вводиться дітям з шеститижневого віку, захищає від інвазивного Hib і дає тривалий імунітет. Однак тривалість повного захисту наразі не встановлена.

Читайте також: Чи існує вакцина проти віспи мавп?

Пневмококовий кон'югат проти пневмококової інфекції

Пневмококову інфекцію викликають бактерії Streptococcus pneumoniae. Дані про це захворювання менш доступні, ніж про інші: у 2015 році в світі було зареєстровано 3,7 мільйона важких випадків і 294 тисячі смертей серед дітей з пневмококовою інфекцією, половина з яких припадає на Індію, Нігерію, Конго та Пакистан. За свіжішими оцінками, щороку від цієї хвороби помирає близько 800 тисяч людей.

Пневмококові вакцини були розроблені в 1970-х роках і вперше ліцензовані в 1980-х роках. Дослідження показують, що завдяки програмам вакцинації кількість випадків пневмококової інфекції скоротилася вдвічі між 2000 і 2015 роками.

У світі використовується кілька різних форм пневмококових вакцин. Ці кон'юговані полісахаридні цукри виведені з декількох різних типів бактерій Streptococcus pneumoniae, зазвичай дифтерійних анатоксинів. Вакцина вводиться немовлятам з шеститижневого віку і формує тривалий імунітет. Втім, тривалість повного захисту теж наразі невідома.

Вакцини проти вірусу папіломи людини

Існує близько 200 типів вірусів папіломи людини (ВПЛ). Інфекція ВПЛ може мати різні наслідки: від повної відсутності симптомів до шкірних бородавок або генітального герпесу, а також різних форм раку. Перша вакцина була схвалена для використання в 2006 році і спочатку була призначена для молодих дівчат-підліток з метою профілактики раку шийки матки.

За оцінками ВООЗ за 2019 рік, ВПЛ був причиною близько 620 тисяч випадків раку шийки матки, що становить близько 70 відсотків усіх випадків раку шийки матки в світі. Рак шийки матки є найпоширенішою формою раку у жінок віком до 35 років.

Вакцина проти ВПЛ є відносно новим досягненням у галузі охорони здоров'я, через це дослідження тривалості імунітету, який вона забезпечує, все ще тривають. Наразі дані показують, що вакцини проти ВПЛ забезпечують захист від вірусу щонайменше протягом десяти років. Новіша форма вакцини - Gardasil 9 - забезпечує захист щонайменше протягом шести років.

Вакцина містить репліковані поверхневі білки декількох типів ВПЛ, що забезпечує імунній системі безпечні мішені для формування антитіл.