100 днів уряду Фрідріха Мерца: успіхи є, але не все гладко
13 серпня 2025 р.
Коли 6 травня 2025 року Бундестаг зібрався, щоб обрати голову консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Фрідріха Мерца (Friedrich Merz) федеральним канцлером Німеччини, деякі оглядачі говорили про "останній шанс" для німецької демократії.
Ще один рік суперечок, як за попереднього коаліційного уряду соціал-демократів, Зелених і лібералів з Вільної демократичної партії (ВДП) на чолі з Олафом Шольцом (Olaf Scholz), остаточно розділив би суспільство, спричинивши підйом правого популізму і обурення елітою до нестерпного рівня. При тому, що на дострокових парламентських виборах у лютому 2025 року ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН) подвоїла свій результат, здобувши 20,8 відсотка голосів.
Тепер консерватори на чолі з Мерцом і соціал-демократи хотіли спільними зусиллями забезпечити спокій і стабільність в країні. Але старт виявився провальним: лідер ХДС в першому турі виборів не отримав необхідної для обрання канцлером підтримки депутатів. Йому не вистачило шести голосів (цілком імовірно, з власної фракції ХДС/ХСС), чого до цього ще жодного разу не траплялося з кандидатом на посаду глави уряду ФРН. Однак у другому турі в той самий день Мерца все-таки обрали канцлером.
Активність Мерца на світовій арені, часто недипломатична
За минулі з того часу близько 100 днів він був активним насамперед у зовнішній політиці. Незабаром після свого обрання Мерц здійснив візит до України разом із президентом Франції Еммануелем Макроном і прем'єр-міністром Великобританії Кіром Стармером і запевнив президента Володимира Зеленського у своїй солідарності.
На початку червня Мерц зустрівся з президентом США Дональдом Трампом. І його, на відміну від деяких інших гостей у Білому домі, зустріли досить привітно. Мерц, відзначають оглядачі, також добре проявив себе на самітах ЄС і НАТО.
Час від часу його недипломатичні висловлювання викликали ажіотаж, наприклад, після авіаударів Ізраїлю по Ірану 13 червня: "Це брудна робота, яку Ізраїль робить за всіх нас. Ми теж страждаємо від цього режиму, цей режим мулл приніс смерть і руйнування всьому світу. За допомогою терактів, вбивств і розправ. За допомогою "Хезболли" і ХАМАСу.
Перед цим Мерц незвично відкрито критикував і Ізраїль, зізнаючись, що більше не розуміє, якої стратегії дотримується ізраїльська армія у своїх діях в Секторі Гази. Канцлер настільки часто висловлювався з питань зовнішньої політики, що його міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль (Johann Wadephul) часто залишався в його тіні.
Новий жорсткий курс влади ФРН щодо імміграції
Внутрішня політика уряду Мерца від самого початку була зосереджена на питанні міграції. Новий міністр внутрішніх справ Александер Добріндт (Alexander Dobrindt) з Християнсько-соціального союзу (ХСС) хотів обмежити нелегальну міграцію, розвертаючи прямо на кордоні всіх тих, у кого немає необхідних для в'їзду до Німеччини документів. У тому числі і прохачів притулку, що, на думку багатьох критиків такого підходу, суперечить законодавству ЄС.
Після того як Берлін знову запровадив контроль на кордоні з Польщею, Варшава незабаром відповіла тим самим, що призвело до появи довгих черг з обох боків кордону. Добріндт неодноразово захищав свою міграційну політику: "ЄС - це відкритий світу регіон, і ми залишаємося ним. Але не хочемо, щоб перевізники нелегалів, контрабандисти і злочинні угруповання вирішували, хто може сюди в'їжджати. Ми хочемо, щоб політичні рішення, а не злочинні угруповання визначали законні шляхи в'їзду в Європу".
Нові борги Берліна на трильйон євро
Новий уряд викликав сенсацію ще навіть до початку роботи нинішнього Бундестагу. Об'єднавшись із Зеленими, депутати від партій правлячої коаліції необхідною для цього більшістю у дві третини голосів внесли зміни до Конституції Німеччини, що стосуються так званого "боргового гальма".
Як результат у найближчі роки влада Німеччини отримає в своє розпорядження гігантські додаткові 500 мільярдів євро - а теоретично і необмежені кошти - на переозброєння Бундесверу, а також іще 500 мільярдів на оновлення інфраструктури, будівництво нових автобанів, залізниць і шкіл та на захист клімату. При цьому консервативний блок ХДС/ХСС під час передвиборчої кампанії неодноразово обіцяв дотримуватися суворих правил у сфері запозичень і боргів.
У зв'язку з цим новий міністр фінансів Ларс Клінґбайль (Lars Klingbeil), який представляє СДПН, заявив таке: "ОЕСР, Міжнародний валютний фонд, Єврокомісія і Велика сімка - всі вони в останні роки неодноразово закликали Німеччину більше інвестувати і зробити правила, що регулюють збільшення боргів, більш гнучкими. Досі це було неможливо. Але тут, у парламенті, ми нарешті позбулися цих кайданів і вкладаємо в майбутнє нашої країни так багато, як ніколи раніше".
Суперечки про райдужний прапор над Рейхстагом...
За останні тижні стало особливо зрозуміло, що уряд Німеччини знову стає більш консервативним. У попередні роки в Берліні в день гей-прайду, або Christopher Street Day (CSD), райдужний прапор, символ спільноти ЛГБТК+, завжди майорів над Рейхстагом, де засідає німецький парламент. Однак нова голова Бундестагу Юлія Клекнер (Julia Klöckner) з ХДС вирішила перервати цю традицію, заборонивши його вивішування.
Це рішення викликало шквал критики, навіть незважаючи на те, що Клекнер дозволила підняти веселковий прапор в день боротьби з гомофобією 17 травня. Мерц підтримав колежанку по партії, знову зробивши висловлювання, які не всі сприйняли схвально: "Бундестаг - це ж не цирк, де можна піднімати будь-які прапори. Є один день у році, 17 травня, коли піднімається веселковий прапор. А в усі інші дні над німецьким парламентом підняті прапори Німеччини та Євросоюзу".
…і про кандидатку на посаду судді Конституційного суду ФРН
Незважаючи на такі дискусії, робота уряду спочатку проходила без особливого галасу - до останнього перед літніми канікулами дня пленарних засідань Бундестагу. У цей день уряд хотів відразу затвердити кілька кандидатур на посади суддів Конституційного суду Німеччини. У минулому правлячі партії завжди намагалися призначити на цю важливу посаду кандидатів, які б не викликали розбіжностей, щоб не завдати шкоди репутації вищого судового органу країни.
Читайте також: Коаліційна криза в Німеччині? Про що йдеться і що каже Фрідріх Мерц
Однак цього разу все було інакше: багато депутатів від фракції ХДС/ХСС в останній момент відмовилися голосувати за раніше узгоджену кандидатуру Фрауке Брозіус-Ґерсдорф (Frauke Brosius-Gersdorf), висунуту соціал-демократами. Перед цим проти неї була розгорнута кампанія, в основному в соціальних мережах на ресурсах правого спрямування.
У підсумку голосування за кандидатуру Брозіус-Ґерсдорф було скасовано на вимогу консерваторів, після чого СДПН заявила про серйозний підрив довіри між партнерами по правлячій коаліції. Брозіус-Ґерсдорф тим часом зняла свою кандидатуру на посаду судді. Тим не менш, цей конфлікт, вважають аналітики, безумовно, визначатиме порядок денний після літніх канікул, оскільки соціал-демократи тепер повинні висунути нового кандидата. Ця суперечка затьмарила підсумки перших ста днів роботи уряду Фрідріха Мерца.