Енергетика: нові газопроводи

Після газового конфлікту між Україною та Росією, від якого постраждали зокрема країни Євросоюзу, Чехія, яка нині головує в ЄС, переслідує як одну з головних цілей поліпшити енергетичну безпеку спільноти. Для цього Прага форсує з одного боку проекти з побудови нових газопроводів до Європи.

Зокрема, в середу стало відомо, що ще цього тижня чеський прем’єр Мірек Тополанек відвідає для розмов на цю тему Азербайджан, Казахстан і Туркменістан. З іншого боку, Чехія робить ставку на посилення партнерства зі східними сусідами ЄС. Напередодні чеський віце-прем’єр з європейських питань Александр Вондра сказав інформагентству ЧТК, що «січнева російсько-українська газова суперечка засвідчила, наскільки важливою є відповідальність Європейського союзу за стабільність в областях, які лежать на схід від його кордонів».

Без гарантій членства

На думку Вондри, нещодавня газова криза мала свої не лише технічні, а й політичні наслідки, а відтак об’єднана Європа повинна докласти не тільки матеріальних, але й політичних зусиль заради неповторення кризової ситуації. Для цього Чехія як голова ЄС планує зокрема щоб на травневому саміті ЄС у Празі стартувала ініціатива «Східне партнерство».

Генеральний директор Європейської комісії із зовнішньополітичних відносин Енеко Ландабуру пояснив чеським журналістам, що учасниками ініційованого Польщею та Швецією минулого року проекту «Східне партнерство» мають стати Азербайджан, Вірменія, Грузія, Молдова, Україна і, можливо, Білорусь. За його словами, поняття партнерства означатиме насамперед те, що Європейський союз солідаризується із згаданими державами й підтримує їх, сприяючи розвиткові торгівельних контактів і подаючи фінансову допомогу. «Східне партнерство» не гарантуватиме його учасникам автоматичного входження в Європейський союз, але на підставі відповідного пакту громадяни шести країн – разом з Україною – могли б отримати певні пільги під час подорожей в межах ЄС.

Микола Шатилов