А в тебе скільки тонн СО2?..
8 вересня 2007 р.пояснює відвідувачеві як користуватися комп’ютерною програмою Ульрике Гельмесен, співробітниця Всесвітнього фонду дикої природи. Лічильник викидів двоокису вуглецю з’явився на інтернет-сторінці організації не так давно, й він відрізняється від того, що його пропонує Greenpeace. Перші запитання, наприклад, стосуються типу житла – коли споруджене, загальна площа, будинок чи квартира, на якому поверсі тощо. Потім ідеться про найголовніше - про систему опалення та обсяги споживання електроенергії. І зокрема:
„Машина для миття посуду є? Немає. Скільки років пральній машині? Ні, точно не треба. Тут є графи - „до десяти” чи „більше”. Так, перейдемо до інших приладів...”
„Важливі розділи також, - веде далі Ульрике Гельмесен, - як ви добираєтеся на роботу – приватним автом чи громадським транспортом, на чому їздите у відпустки та відрядження, й навіть – де зазвичай зупиняєтеся”:
„Готелі враховуються тому, що їхній стандарт стає дедалі вищий: басейни, сауни, кондиціонери... А все це теж витрати електроенергії. Ми не звикли вважати їх власними, але це так.”
Дивними можуть видатися й запитання про щоденне меню. Однак майже п’ята частина наших особистих парникових викидів припадає саме на продукти харчування. Отже той, хто замість енергомістких у своєму виробництві ковбаси та сосисок, споживає більше крупів та макаронів, садовини та городини, робить корисне не лише для свого здоров’я, а й для атмосфери. ...Тим часом тест, який демонструвала Ульрике Гельмесен, майже добіг кінця. На екрані з’явився напис „підсумок”:
„Заслуговує на повагу! Ваш особистий СО2-баланс дуже добрий: середня кількість шкідливих викидів – шість з половиною тонн. Для пересічного німця цей показник становить сьогодні від 10-ти до 11-ти. І попри це, й Вам є ще над чим працювати: за розрахунками експертів, кожному з нас треба досягти рівня трьох – щонайбільше п’яти тонн двоокису вуглецю, аби відвернути загрозу кліматичної катастрофи.”
За матеріалами німецьких ЗМІ